Finlandia i Norwegia porozmawiały z Putinem ws. wojny w Ukrainie

Dlaczego to ważne

Był to bezpośredni kontakt Putina z przywódcami europejskimi wspierającymi Kijów po jego rozmowie z francuskim prezydentem Emmanuelem Macronem w lipcu poprzedniego roku. Finlandia i Norwegia przekazały Putinowi ukraińskie sygnały dotyczące rozmów w Abu Dhabi oraz postulowały deeskalację i wznowienie procesu negocjacyjnego. Równocześnie rozmowa ujawniła spór między fińsko-norweskim podejściem a stanowiskiem Danii, która zażądała wspólnego działania UE.

Co się stało

27 października 2026 roku prezydent Finlandii Alexander Stubb i premier Norwegii Jonas Gahr Støre z własnej inicjatywy odbyli z Władimirem Putinem półtorejgodzinną rozmowę telefoniczną z Helsinek. Вона стала продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня, в рамках якої Зеленський, Стубб і Стьоре спілкувалися з представниками президента США Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером.

Під час розмови сторони обговорили війну Росії проти України, дипломатичні зусилля для її завершення, а також безпеку й стабільність у регіонах Балтійського моря та на півночі Європи. Фінляндія та Норвегія передали Путіну позицію щодо майбутніх переговорів, зокрема зустрічей у Абу-Дабі, і наголосили на припиненні війни, деескалації та відновленні переговорного процесу. Фінляндія та Норвегія заявили, що продовжуватимуть тривалу підтримку України.

Кремль повідомив, що Путін згадав «першопричини» війни та заявив, що довгостроковий мир можливий лише за повного врахування законних інтересів Росії. Також Кремль заявив про домовленість підтримувати прямі телефонні контакти.

Після розмови з Путіним Стубб і Стьоре провели окрему телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Вони передали детальний бриф, а під час розмови обговорювалася підготовка тристоронньої зустрічі на рівні команд України, США та Росії, запланованої на листопад. Зеленський також заявив, що Фінляндія та Норвегія, як країни, що межують із Росією, мають особливий інтерес у правильних і надійних безпекових рішеннях.

Jak piszą o tym źródła ukraińskie

Українські джерела наголошують на деталях брифу Зеленського, вимогах реальної деескалації щодо української енергетики та інфраструктури, підготовці тристоронньої зустрічі в листопаді та активній ролі Фінляндії й Норвегії в підтримці української дипломатії. Також цим джерелам важливо підкреслити, що Стубб і Стьере діяли як керівники своїх держав, а не від іменя всієї Європи. Позицію Кремля щодо «першопричин» війни та умов довгострокового миру подано з критичного боку.

Jak piszą o tym źródła międzynarodowe

Міжнародні матеріали наголошують на прямому контакті з Путіним, ініціативі двох країн, які межують із Росією, та продовженні переговорного процесу. Фінське й іспанське виклади описують розмову як чітке повідомлення Путіну про потрібність завершення війни, а німецьке — як перший прямий телефонний контакт Путіна з цими європейськими лідерами. Одночасно міжнародний контекст включає данську критику за відсутність координації з іншими державами ЄС.

W czym relacje się różnią

Фінляндія та Норвегія представили дзвінок як підтримку України і підготовку ґрунту для майбутніх переговорів. Данія заявила, що ініціативу не було узгоджено з іншими державами ЄС, закликала до єдності та спільної дії й поставила під сумнів, що Росія прагне до миру з Європою. Норвезький прем’єр Йонас Гар Стьере заперечив критику, стверджуючи, що всіх союзників поінформували заздалегідь.

Kontekst

Розмова продовжила зустріч Стубба, Стьоре та інших учасників в Осло 20 жовтня, де відбулися переговори з Володимиром Зеленським і представниками президента США Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Після Осло Віткофф відвідав Санкт-Петербург і провів зустріч із Путіним. Тристоронню зустріч делегацій України, США та Росії планували провести в Абу-Дабі в першій половині листопада, але точна дата не була визначена. Допомічник Путіна Юрій Ушаков 25 жовтня заявив, що запланована тристороння зустріч буде попередньою і не варто покладати на неї завищені сподівання.