NATO opracowuje nową strategię obronną z możliwością uderzeń w głębokim terytorium Rosji
NATO opracowuje zrewidowaną strategię obronną, która mogłaby zezwolić na konwencjonalne uderzenia w rosyjskie bazy wojskowe, składy zaopatrzenia i zakłady przemysłu obronnego w przypadku rosyjskiej inwazji. Plan ma polegać na zatrzymaniu pierwszej fali ataku, a następnie uniemożliwieniu przeciwnikowi kontynuacji natarcia. Opcjonalny plan nie przewiduje użycia broni nuklearnej.
Najważniejsze
- Nowa strategia NATO może dopuszczać konwencjonalne uderzenia w głębokim terytorium Rosji.
- Potencjalne cele to bazy wojskowe, składy zaopatrzenia i obiekty rosyjskiego przemysłu obronnego.
- Opracowany plan nie przewiduje użycia broni nuklearnej.
- Підхід Гринкевича передбачає спочатку зупинити першу хвилю нападу, а потім позбавити противника можливості продовжувати наступ.
- США модернізують запаси Tomahawk і ATACMS, а європейські країни — Storm Shadow, SCALP і Taurus.
- В Європі анонсовано щонайменше 48 проєктів створення недорогих крилатих ракет.
- Україна атакує російські нафтопереробні підприємства, виробництва компонентів для безпілотників, дата-центри та склади пального.
Dlaczego to ważne
Proponowane podejście oznaczałoby istotną zmianу: НАТО відійшло б від опертя переважно на загородження та блокпости і зосереджувалося б на дальньобійних конвенційних ударах по об’єктах, які підтримують вторгнення. Розширення запасів крилатих і балістичних ракет вплине на можливості альянсу та його європейських партнерів. При цьому стратегія залишається окремою від планів щодо застосування ядерної зброї. Досвід України, яка атакує об’єкти в тилу Росії, є релевантним для розробки цього підходу.
Co się stało
НАТО переглядає методи протидії потенційній російській агресії та оприлюднило концепцію, за якою союзники спочатку зупиняють першу хвилю нападу, а потім завдають ударів по наступаючих силах і об’єктах, які їх підтримують, забезпечують або контролюють. Стратегія передбачає можливість конвенційних ударів далеко вглиб російської території по військових базах, складах постачання та об’єктах оборонно-промислового комплексу. США модернізують і поповнюють запаси Tomahawk та ATACMS, європейські країни прагнуть збільшити запаси Storm Shadow, SCALP і Taurus, а в Європі анонсовано щонайменше 48 проєктів створення недорогих крилатих ракет. Оприлюднений план не передбачає застосування ядерної зброї.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела пов’язують стратегію НАТО з практикою України, яка застосовує далекобійні дрони й ракети для ударів по російських нафтопереробних підприємствах, виробництвах компонентів для безпілотників, дата-центрах і складах пального. Цей досвід розглядається як релевантний для розробки нового підходу НАТО. Українські медіа також наголошують на значенні дальньобійних засобів для впливу на джерело загрози та на заходах США і Європи щодо нарощування ракетних запасів.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародне висвітлення зосереджується на стратегічному перегляді НАТО, відході від моделі, що ґрунтувалася переважно на загородженнях і блокпостах, та запропонованій двоетапній реакції на російський напад. Удари високої точності в глибокому тилу Росії подаються як інструмент стримування, при цьому зазначається, що оприлюднений план не передбачає ядерної зброї.
Kontekst
Колишня оборона східного флангу НАТО значною мірою спиралася на загородження та блокпости, але стратеги вважають, що цього недостатньо для зриву можливого вторгнення. Новий підхід Гринкевича передбачає спочатку зупинити початкову хвилю атаки, а потім порушити системи, які дають змогу атакувальнику продовжувати наступ. Досвід війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході спонукав військових командувачів НАТО переглянути попередні підходи.