Instytut Informacji Masowej zarejestrował w październiku 14 naruszeń wolności słowa w Ukrainie
Instytut Informacji Masowej zarejestrował w październiku 14 naruszeń wolności słowa w Ukrainie. Cztery wynikały z rosyjskiej agresji, a 10 dotyczyło m.in. ograniczania dostępu dziennikarzy do informacji, gróźb i użycia siły. Podczas rosyjskich ataków uszkodzono trzy obiekty medialne, a od początku pełnoskalowej inwazji zginęło 144 pracowników mediów.
Najważniejsze
- W październiku zarejestrowano 14 naruszeń wolności słowa: 4 związane z rosyjską agresją i 10 niezwiązanych z wojną.
- W 5 z 10 przypadków niezwiązanych z wojną chodziło o ograniczenie dostępu dziennikarzy do informacji.
- W 3 przypadkach odnotowano groźby przemocy fizycznej, a w 2 — użycie siły lub ograniczenie swobody przemieszczania się.
- Rosyjskie ataki uszkodziły filię Suspilne Zaporizhzhia, biuro gazety „Zakon i Bizes” oraz budynek telewizji „VIZYT” w Kremenczuku.
- Atak na „VIZYT” spowodował pożar, zniszczenie infrastruktury і тимчасове припинение produkcji wiadomości; transmisja była kontynuowana.
- Od początku pełnoskalowej inwazji zginęło 144 pracowników mediów, w tym 15 podczas wykonywania obowiązków zawodowych.
Dlaczego to ważne
Monitoring pokazuje, że zagrożenia dla pracy mediów w październiku wynikały zarówno z rosyjskiej agresji, jak i z ograniczeń ze strony podmiotów krajowych. Największą kategorią naruszeń niezwiązanych z wojną były utrudnienia dostępu do publicznych informacji. Ataki na obiekty medialne zakłócały produkcję wiadomości nawet wtedy, gdy pracownicy nie byli obecni ani nie odnieślii obrażeń. Łączna liczba 144 zamordowanych pracowników mediów od początku pełnoskalowej inwazji pokazuje skalę ryzyka dla osób relacjonujących wojnę.
Co się stało
W październiku Instytut Informacji Masowej odnotował 14 naruszeń wolności słowa. Cztery były związane z rosyjską agresją przeciwko Ukrainie, natomiast w pozostałych 10 przypadkach odpowiedzialność ponosili ukraińscy obywatele i instytucje. Зареєстровані порушення охоплювали вибіркову акредитацію, недопуск на публічні заходи, відмові у наданні документів, погрози, застосування сили та обмеження свободи пересування. Порушення прав журналістів зафіксували у восьми областях України.
Російські атаки пошкодили три медійні об’єкти. Знімальна група Suspilne Zaporizhzhia зазнала атаки FPV-дронів у Кушугумі, де знімала наслідки попередніх обстрілів, а один із дронів ударив поруч із її автомобілем. Унаслідок балістичного удару по Запоріжжю було пошкоджено будівлю філії Suspilne Zaporizhzhia. Уночі 19 жовтня російська ракетна атака пошкодила офіс «Зakon i Bizes» у Києві. Російські військові також атакували безпілотником будівлю «VIZYT» у Кременчуці, спричинивши пожежу та значні руйнування. Канал тимчасово припинив випуск новин, але продовжував мовлення; семеро працівників перебували в безпечних місцях, nobody не постраждав.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела зосереджуються на щомісячному моніторингу Інституту Масової Інформації та розмежовують порушення, спричинені російською агресією, від внутрішніх обмежень для журналістів. Особлива увага приділяється загиблим медійникам, пошкодженню редакцій і конкретним формам перешкоджання: вибірковій акредитації, відмовах у наданні документів, погрозах і застосуванні сили. Серед порушників названі приватні особи, представники органів влади, правоохоронці та адміністрації державних установ.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Англомовний виклад наголошує на місячній кількості порушень свободи слова, їх поділі на пов’язані з війною та не пов’язані з нею, пошкодженні трьох медійних об’єктів і сукупній кількості загиблих медійників від початку повномасштабного вторгнення. Окремо висвітлено практичні наслідки для редакцій: неможливість знімати матеріали, пошкодження обладнання та інфраструктури, а також тимчасове припинення виробництва новин при продовженні мовлення.
Kontekst
Інститут Масової Інформації стежить за порушеннями свободи слова та прав журналістів в Україні. Обмеження доступу до інформації охоплювали вибіркову акредитацію, недопуск на публічні заходи та відмову у наданні документів. Порушення, не пов’язані з російською війною, зафіксували у Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській і Кіровоградській областях; найбільше випадків обмеження доступу до інформації — два — припало на Хмельниччині.