Rosja zaatakowała punkt dystrybucji pomocy humanitarnej w Komyszuchawie, zabijając co najmniej 57 osób

Dlaczego to ważne

Atak na zapowiedziany punkt dystrybucji pomocy humanitarnej i schronisko, w którym przebywali ludzie, spowodował co najmniej 57 ofiar. Późniejsze ataki na ratowników prowadzących prace poszukiwawcze oraz удари по шпитальях й об’єктах енергетики підкреслюють юридичні наслідки атак на захищені цивільні об’єкти та персонал гуманітарних і рятувальних служб.

Co się stało

2 листопада 2026 року російські війська атакували пункт видачі гуманітарної допомоги в Комишувахі Запорізької області, облаштований у колишній гімназії «Джерело». На селище скинули дев'ять авіабомб: спершу ФАБ-500 влучила у школу, згодом ФАБ-3000 — у укриття, де перебували люди. Станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих; особи 48 із них встановили. Серед загиблих були двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських, а пошуки загиблих тривали. 8 листопада безпілотники тричі атакували місце робіт рятувальників, які сьому добу розбирали завали: двоє рятувальників дістали поранення, а пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень.

Міноборони України навело шість прикладів російських ударів у період із 2 до 10 листопада, які, за оцінкою відомства, порушують Женевські конвенції, Додатковий протокол I та Римський статут МКС. Серед них — удари по лікарні, рятувальниках, гуманітарній допомозі, енергетиці, житловому будинку та магазину. 3 листопада авіабомба влучила в перехід між корпусами харківської міської лікарні, де перебували 236 пацієнтів і 31 працівник: постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали. Тієї ж ночі Росія застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет у дев’яти областях, передусім по генерації та підстанціях; у Дніпрі пошкоджено хоспіс, лікарню й амбулаторію, загинули двоє людей, ще 20 постраждали. 7 листопада по Києву та Київщині випустили 36 ракет і 172 ударні дрони: пошкоджено п’ятиповерховий будинок і будівлю дитсадка, у Києві постраждали щонайменше п’ятеро людей, зокрема 14-річна дитина, а на Київщині загинув чоловік. 10 листопада удар у Кропивницькому влучив у магазин, травмувалися двоє людей.

Jak piszą o tym źródła ukraińskie

Українські органи та міжнародні гуманітарні структури наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі були оголошені заздалегідь. Міноборони України представляє атаки на гуманітарну допомогу, рятувальників, лікарні, енергетику, житлові будинки та магазин як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Окремо наголошується на загибелі рятувальників і поліцейських, пошкодженні рятувальної техніки та масштабі ударів по лікарнях й енергетичній інфраструктурі в кількох регіонах.

Jak piszą o tym źródła międzynarodowe

Місія ООН з прав людини в Україні зазначила, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі оголошено заздалегідь, а удар, схоже, порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року заявила, що удари по енергетичній інфраструктурі є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Kontekst

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року, а додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року; Додатковий протокол I підписано 12 грудня 1977 року й ратифіковано 29 вересня 1989 року. Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і залишається стороною Женевських конвенцій та Додаткового протоколу I. Відкликання Росією 2019 року декларації про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів не означає виходу з цих договорів.