Ukraina wzięła do niewoli obywatela Indonezji, który walczył po stronie Rosji
Ukraińskie siły po raz pierwszy wzięły do niewoli obywatela Indonezji, który walczył po stronie Rosji. Jest nim 49-letni Sukamto Ayok z Blitar na Jawie, zwerbowany pod fałszywym pretekstem pracy budowlanej i skierowany do walk w obwodzie zaporoskim. Indonezja zażądała od Rosji zakończenia werbowania jej obywateli do wojska.
Najważniejsze
- 49-letni Sukamto Ayok z Blitar na wyspie Jawa став першим obywatelem Indonezji wziętym do niewoli przez Ukraińców po walce po stronie Rosji.
- Podpisany przez niego dokument okazał się umową z rosyjskim Ministerstwem Obrony, a nie kontraktem budowlanym.
- Ayoka przydzielono do 39. Samodzielnej Brygady Strzelców Zmotoryzowanych Rosji.
- Po невдашній спробі втечі його силою нанесли на груди татуювання з ідентифікаційним номером.
- Індонезійців переправили до Запорізької області для участі в штурмових діях без підготовки до бою.
- Угру зазнала удару українських дронів, після чого Ayok вийшов на українські позиції та потрапив у полон.
- У жовтні Дмитро Усов домовився з послом Індонезії в Україні Аріфом Басаламамохом про доступ консула до полоненого.
Dlaczego to ważne
Sprawa Ayoka dostarcza bezpośrednich dowodów na obecność obywateli państw trzecich w siłach zbrojnych Rosji oraz na sposób, w jaki byli oni werbowani do działań wojennych. Istotny jest gwałtowny wzrost skali werbowania: według doniesień w pierwszych dziewięciu miesiącach 2026 roku Rosja pozyskała około 283 obywateli Indonezji, тоді як за попередnie trzy роки — не більше десяти. W Indonezji również виявлено мережу торгівлі людьми, що обіцяла високооплачувану роботу, а згодом примушувала підписувати контракти на службу найманцями.
Co się stało
Sukamto Ayok прибув до Москви 22 червня 2026 року після того, як колишній однокласник запропонував йому роботу в Росії за будівельним контрактом. Підписаний документ виявився договором із Міністерством оборони Росії, а після прибуття до Москви Ayoka розподілили до 39-ї окремої мотострілецької бригади. 30 червня він дізнався про справжній зміст договору, коли разом з 12 іншими людьми їхав до окупованого Донецька. Спроба втечі з іншими індонезійцями не вдалася: їх затримали, а Ayоку примусово нанесли татуювання з ідентифікаційним номером на грудях. Російські військові переправили іноземців до Запорізької області та відправили в штурм без підготовки до бою. Під час атаки група зазнала удару українських дронів і була розбита. Кілька днів Ayok перебував у розгубленому стані, а згодом вийшов на українські позиції, де його взяли в полон.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела наголошують, що це був перший полонений — громадянин Індонезії, який воював на боці Росії. Вони зосереджуються на прихованому характері контракту, примусовому татуюванні, відправленні на штурм у напрямку Запоріжжя та українському ударі дронами, після якого полонений потрапив до українських рук. Також повідомляється про домовленість щодо доступу індонезійського консула та звернення Індонезії до Росії.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародне висвітлення зосереджується на реакції Індонезії, викритті мережі вербування через соцмережі та месенджери й загальному зростанні іноземного вербування, пов'язаного з великими втратами Росії. На прикладі Ayoka міжнародні джерела показують, як обіцянки роботи в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві могли привести до примусової служби та участі в бойових діях. Вони також повідомляють про вербування громадян Кенії, Уганди та Південної Африки.
W czym relacje się różnią
Оцінки кількості завербованих Росією індонезійських громадян різняться залежно від часу підрахунку: за перші дев'ять місяців 2026 року йшлося про близько 283 осіб, а на момент взяття полоненого — 292.
Kontekst
Індонезійська поліція викрила мережу торгівлі людьми, яка вербувала громадян через соцмережі та месенджери, пропонуючи високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві. За повідомленнями вербувальницьких мереж, людей змушували підписувати контракти на службу найманцями, а деяких відправляли до зон бойових дій. Росія також вербує громадян Кенії, Уганди та Південної Африки для участі у війні проти України; у лютому розвідка Кенії повідомила, що понад тисячу кенійців заманили до російської армії.