Opublikowano · Aktualizacja

Rosja zabiega o dwie wysokie stanowiska w Międzynarodowym Związku Telekomunikacyjnym

Rosja zabiega o dwie stanowiska w organach zarządzających Międzynarodowym Związkiem Telekomunikacyjnym podczas wyborów w Doha. Jej udział w tych strukturach ma pomóc ograniczyć międzynarodową izolację związaną z wojną przeciwko Ukrainie oraz zwiększyć wpływ Kremla na politykę telekomunikacyjną i cyfrową.

Najważniejsze

  • Rosja ubiega się o dwa stanowiska w Międzynarodowym Związku Telekomunikacyjnym podczas wyborów w Doha.
  • W wyborach uczestniczą przedstawiciele 194 państw członkowskich Związku.
  • Jedno ze stanowisk znajduje się w Radzie ds. Regulacji Radiokomunikacyjnych, która rozpatruje skargi dotyczące zakłócania sygnałów satelitarnych.
  • O dwa miejsca w Radzie ds. Regulacji Radiokomunikacyjnych Rosja rywalizuje z Gruzją, Azerbejdżanem, Kazachstanem i Uzbekistanem.
  • Drugie miejsce należy do 48-osobowej rady wpływającej na budżet, strategię i działalność administracyjną organizacji.
  • Oleksandr Zymbalyuk poinformował, że rosyjskie ataki wyrządziły ukraińskiej infrastrukturze telekomunikacyjnej szkody przekraczające 2,5 mld dolarów, bez uwzględnienia skutków cyberataków.
  • Dorin Bogdan-Martin został wybrany na nową kadencję jako sekretarz generalny Związku.

Dlaczego to ważne

Dwa stanowiska dałyby Rosji większy wpływ na organizację odpowiedzialną za przydział globalnego widma radiokomunikacyjnego oraz ustalanie standardów sztucznej inteligencji і новітnich technologii. Kandidaтура Rosії є частиною ширших спojów o powrocie do wielostronnych struktur decyzyjnych ONZ. W centrum sporu znalazły się też zarzuty dotyczące rosyjskiego zakłócania sygnałów satelitarnych oraz litewski projekt wzmocnienia ochrony przed takimi atakami.

Co się stało

Rosja ubiegała się o dwa wysokie stanowiska w organach zarządzających Międzynarodowym Związkiem Telekomunikacyjnym під час засідання в Досі 16 листопада 2026 року. Одне з них передбачає членство в Раді з регламенту радіозв'язку, яка розглядає скарги на перешкоди супутниковим сигналам. За два місця у своєму регіоні Росія змагалася з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном та Узбекистаном. Друга посада передбачає членство в 48-членній Раді, яка впливає на бюджет, стратегію та адміністративну діяльність організації.

Дорін Богдан-Мартін переобрали генеральним секретарем Міжнародного союзі електрозв'язку на новий термін. У той же час посол України при ООН у Женеві Євгеній Цимбалюк заявив, що російські атаки завдали телекомунікаційній інфраструктурі України збитків на понад 2,5 млрд доларів без врахування наслідків кібератак.

Jak piszą o tym źródła ukraińskie

Українське інформування наголошує на понад 2,5 млрд доларів збитків, завданих українській телекомунікаційній інфраструктурі російськими атаками, без урахування наслідків кібератак. Українські посадовці вважають, що Росія не повинна отримувати впливові міжнародні посади за таку поведінку. Наголошується також, що МСЕ раніше підтримував скарги щодо втручання Росії в роботу супутникових сигналів, а в 2024 році Україна не допустила російських кандидатів до керівних посад у дослідницьких групах організації на період 2025–2028 років.

Jak piszą o tym źródła międzynarodowe

Міжнародний виклад зосереджується на спробі Росії зменшити воєнну ізоляцію та відновити вплив у системі ООН. Дипломати ООН вказують на зростаючу втому від війни в Україні та небажання держав відкрито протидіяти Москві, особливо коли прагнуть нормалізувати торговельні та безпекові відносини з Росією. Російські дипломати відмовилися коментувати можливе обрання російських представників, а західні дипломати висловили занепокоєність можливим посиленням впливу Москви на політику телекомунікацій.

Kontekst

Міжнародний союз електрозв'язку засновано 1865 року для узгодження роботи телеграфних служб; його штаб-квартира розташована в Женеві. Члени організації обирають керівні посади, зокрема два регіональні місця в Раді з регламенту радіозв'язку та місце в 48-членній раді. МСЕ раніше підтримував скарги щодо втручання Росії в роботу супутникових сигналів, а на розгляді залишається пропозиція Литви про посилення заходів протидії атакам на супутникові сигнали. Росія вже не отримала місця в керівній раді Всесвітньої організації охорони здоров'я, а 2023 року їй не вистачило голосів для повернення до Ради ООН з прав людини.