Фіцо заявив, що Словаччина не виконає зобов'язання за статтею 5 НАТО у разі нападу Росії
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час виступу перед студентами та персоналом лікарні в Пряшеві заявив, що не має наміру виконувати зобов'язання за статтею 5 Північноатлантичного договору і не хоче, щоб Словаччина була втягнута у військовий конфлікт у разі нападу Росії на союзників. У промові він жодного разу не назвав Росію агресором і звинуватив європейських лідерів у «воєнній риториці». Фіцо також повідомив, що 18 вересня відвідає Київ для зустрічі з президентом Зеленським.
Najważniejsze
- Роберт Фіцо заявив, що не збирається виконувати зобов'язання за статтею 5 НАТО у разі нападу Росії на союзників
- Промова була виголошена перед студентами та працівниками лікарні в Пряшеві
- У промові Фіцо жодного разу не назвав Росію агресором і звинуватив європейських лідерів у «воєнній риториці»
- Фіцо заявив, що Словаччина не піна готувати 5 чи 10 тисяч солдатів для незрозумілої війни
- Фіцо анонсував візит до Києва 18 вересня для зустрічі з Зеленським та українським прем'єром
- Після повернення на посаду восени 2023 року Фіцо зупинив військову допомогу Україні та виступає проти її вступу до Альянсу
Dlaczego to ważne
Голова урянди країни-члена НАТО публічно поставив під сумнів готовність його держави виконати основне зобов'язання Альянсу про колективну оборону. Заяви прозвучали на тлі серії гібридних інцидентів, пов'язаних з Росією, на території країн НАТО та ЄС, та напередодні візиту Фіцо до Києва для зустрічі з керівництвом України.
Co się stało
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час виступу перед студентами та медичним персоналом лікарні в Пряшеві заявив, що не має наміру виконувати зобов'язання за статтею 5 Північноатлантичного договору і не хоче, щоб Словаччина була втягнута у військовий конфлікт у разі нападу Росії на союзників. Він запитував, чи може хтось уявити, що Словаччину попросять підготувати 5 чи 10 тисяч солдатів для відправлення «кудись воювати», коли невідомо з ким, чому і за що. Фіцо підкреслив, що як прем'єр-міністр зробить усе, аби Словаччина ніколи не була втягнута у війну. У промові він жодного разу не назвав Росію агресором і звинуватив європейських лідерів у «воєнній риториці», стверджуючи, що вони намагаються відволікти увагу від проблем нелегальної міграції, цін на енергоносії та конкурентоспроможності. Водночас Фіцо зазначив, що членство Словаччини в НАТО є для нього важливим і що країна поважає свої зобов'язання в Альянсі. Наприкінці виступу він анонсував свій візит до Києва 18 вересня для зустрічі з президентом Володимиром Зеленським та українським прем'єр-міністром.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські ЗМІ подають заяву Фіцо як відмову від солідарності з союзниками по НАТО та як продовження його багаторічної критики підтримки України. Особливу увагу джерела приділяють тому, що Фіцо жодного разу не назвав Росію агресором і звинуватив європейських лідерів у «воєнній риториці», що подається як ознака його орієнтації на Москву. Промову також розглядають у контексті серії нещодавніх інцидентів, пов'язаних з Росією, на території країн НАТО та ЄС.
W czym relacje się różnią
У джерелах по-різному записано ім'я очільника контррозвідки Данської служби безпеки: «Emil Græsholt», «Emil Grasholm» та «Emil Grøndahl». Також різна транслітерація прізвища прем'єр-міністра України, з яким Мовча збирається зустрітися: «Serhiy Koretsky», «Serhiy Koreckyi».
Kontekst
Стаття 5 Північноатлантичного договору встановлює принцип колективної оборони, при цьому конкретна форма допомоги визначається кожною державою-членом окремо. Після повернення на посаду восени 2023 року Фіцо припинив словацьку військову допомогу Україні й почав регулярно робити антиукраїнські заяви, які подавалися як виправдання російського вторгнення. Протягом 2024–2025 років він виступав проти вступу України до НАТО і погрожував ветувати процес, називаючи це шляхом до Третьої світової війни. У червні 2026 року перед липневим самітом НАТО в Анкарі Фіцо категорично виступив проти подальшої масштабної фінансової та військової підтримки України. На тлі цих заяв у джерелах наводяться нещодавні російські гібридні інциденти: удар дрона по локомотиву пасажирського потяга на станції Ягодин поблизу польського кордону 13 вересня, падіння російського ударного дрона біля переходу Ягодин–Дорогуськ 17 вересня, обстріл данського військового гелікоптера сигнальними ракетами з російського фрегата 14 вересня, виявлені плани диверсій на данських оборонних підприємствах, збиття російського дрона над Литвою біля Круонської ГАЕС італійськими винищувачами 15 вересня, а також розслідування саботажу та шпикунства в Німеччині.