Niemcy: nieudana operacja dywersyjna przeciw ukraińskiemu An-124 w Lipsku była częścią rosyjskiej kampanii
Niemiecka operacja dywersyjna w porcie lotniczym Lipsk-Halle z sierpnia 2025 r. miała na celu zaatakowanie ukraińskiego samolotu transportowego An-124 za pomocą dronów z materiałem wybuchowym. Według amerykańskich służb wywiadowczych była jednym z pierwszych epizodów rozszerzonej rosyjskiej kampanii dywersji i działań wywiadowczych przeciwko państwom NATO, którą osobiście zatwierdził Władimir Putin. Berlin obarczył Rosję odpowiedzialnością za incydent, Moskwa zaprzecza swojemu udziałowi i domagała się dowodów.
Najważniejsze
- W nocy z 4 na 5 sierpnia 2025 r. w porcie lotniczym Lipsk-Halle znaleziono dron z materiałem wybuchowym w pobliżu ukraińskiego samolotu An-124.
- W operacji użyto co najmniej trzech dronów z ładunkami wybuchowymi Semtex oraz niemieckimi kartami łączności 5G umożliwiającymi zdalne sterowanie przez internet.
- Drony umieszczono w krzakach i pod drzewami poza obwodem lotniska.
- Niemieccy śledczy powiązali drony z serwerami wcześniej wykorzystywanymi przez rosyjski wywiad wojskowy GRU, a niemieccy urzędnicy wskazali na agentów GRU jako ich operatorów.
- 1 września 2025 r. rząd Niemiec uznał Rosję za odpowiedzialną za próbę ataku w Lipsku.
- Amerykański wywiad łączy incydent z szerszą kampanią dywersji przeciwko państwom NATO, którą według jego ustaleń osobiście zatwierdził Putin.
- Kampania objęła co najmniej sześć państw: Niemcy, Estonię, Polskę, Słowację, Litwę i Bułgarię oraz ataki na statki handlowe na Morzu Czarnym.
Dlaczego to ważne
Lipska operacja jest przedstawiana jako pierwszy epizod rozszerzonej rosyjskiej kampanii sabotażu i wywiadowczych operacji przeciwko państwom NATO. Bezpośrednim celem był ukraiński samolot transportowy, lecz atak nastąpił na terytorium sojusznika. Kampania objęła co najmniej sześć państw oraz komercyjne statki na Morzu Czarnym. Niemiecki rząd przypomniał o możliwości aktywacji artykułu 5 Statutu NATO w razie dużej liczby ofiar, choć takie rozważania dotyczyły potencjalnego scenariusza.
Co się stało
W nocy z 4 na 5 sierpnia 2025 r. niemieccy funkcjonariusze znaleźli w porcie lotniczym Lipsk-Halle dron z materiałem wybuchowym w pobliżu ukraińskiego samolotu cargo An-124. За повідомленнями, в операції використали щонайменше три дрони з вибухівкою військового класу Semtex, оснащені німецькими SIM-картками 5G, які давали змогу дистанційного керування через інтернет. Дрони розмістили в чащах і під деревами за межами периметра аеропорту.
Німецькі кіберрозвідники встановили зв’язок дронів із серверами, які раніше використовував ГРУ, а німецькі чиновники заявили, що ними керували агенти російської військової розвідки. Західна розвідка простежила операцію до полковника Дениса Смольянінова, одного з начальників підрозділу ГРУ, який перебуває під санкціями ЄС і Великої Британії. У липніцькому епізоді американські джерела вбачали перший випадок розширеної кампанії, яка, за їхніми даними, була особисто санкціонована Володимиром Путіним.
Міжнародний контекст ескалації включає диверсії в Естонії, Польщі та Словаччині, атаки на станції Starlink у Польщі, Литві та Болгарії, а також напади безпілотників на комерційні судна поблизу болгарських і румунських територіальних вод. На початку листопада 2025 р. Марко Рубіо попередив про можливість поширення ескалації на країни НАТО. Влітку 2025 р. Москва, за даними розвідки, зросла невдоволена тим, що бойові дії та переговори з Вашингтоном не змусили Україну прийняти вимоги Путіна.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Perspektywa ukraińska koncentruje się na tym, że celem bezpośrednim ataku był ukraiński samolot transportowy An-124, czyli obiekt związany z Ukrainą. Jednocześnie narracja opiera rozliczenie odpowiedzialności na materiałach zachodnich służb wywiadowczych i stanowisku rządu Niemiec. Ten kontekst odróżnia ukraińskie źródła od podkreślania na przebiegu samej operacji, jej technicznych деталей та переліку інших диверсійних епізодів у Європі.
W czym relacje się różnią
Росія заперечує причетність до диверсійних операцій у Європі, а Путін у відповідь на звинувачення Берліна заявив: «Де докази?». Натомість уряд Німеччини, американська розвідка та західні спецслужби прямо вказують на відповідальність Росії, а західна розвідка пов’язує лейпцизьку операцію з полковником Денисом Смольяніновим із підрозділу ГРУ.
Kontekst
Операції проти Європи координує підрозділ ГРУ, відомий як Служба спеціальних завдань, або SSD, створений у 2023 році шляхом об’єднання кількох таємних підрозділів Росії під мандатом ведення таємної війни проти Європи. Його очолює генерал-полковник Андрій Авер’янов. Західна розвідка раніше ідентифікувала полковника Дениса Смольянінова як одного з командирів, пов’язаних із задумом контрабанди запальних пристроїв до мережі DHL для ураження цивільних авіалайнерів, що прямували до Великої Британії та Північної Америки.
Наприкінці серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Москву, щоб відновити переговори та застерегти Росію від ескалації нападів на європейських союзників. Після візиту він попередив європейських колег із розвідки та окремих політичних лідерів про посилення диверсійних операцій. У серпні 2025 р. повідомлялося про підпали виробників дронів в Естонії та Польщі, а влада Словаччини повідомила про запобігнення запланованому підпалу українського заводу з виробництва дронів. Восени 2025 р. Польща, Литва та Болгарія повідомили про атаки на станції Starlink, а в Чорному морі відбулася серія нападів безпілотників на комерційні судна.