Proces w Hamburgu: prokuratura oskarża Serhijego Kuźniecowa o podrywanie Nord Stream
Na rozprawie w Hamburgu niemiecka prokuratura oskarżyła byłego ukraińskiego oficera sił specjalnych Serhijego Kuźniecowa i sześciu innych osób o organizację wybuchów na gazociągach Nord Stream we wrześniu 2022 roku. Niemiecki regulator poinformował sąd, że ataki miały niewielki wpływ na dostawy gazu do Niemiec, natomiast główną przyczyną kryzysu gazowego była rosyjska agresja na Ukrainę.
Najważniejsze
- Wybuchy z 26 września 2022 roku uszkodziły trzy z czterech nitek gazociągów Nord Stream i Nord Stream 2.
- Prokuratura oskarża Serhijego Kuźniecowa та шестерых співучасників про спowodowanie wybuchów na południe od duńskiej wyspy Bornholm.
- Kuźniecow jest byłym oficerem ukraińskiej jednostki specjalnego przeznaczenia.
- Niemiecki regulator uznał, że podrywanie gazociągów miało niewielki wpływ na gazopołączenie Niemiec.
- Główną przyczyną niemieckiego kryzysu gazowego była rosyjska agresja na Ukrainу.
- Na початку вересня 2022 року gazociągi «Північний потік» постачали до Німеччини вже 85% газу.
- Kuzniecowa zatrzymano w lecie 2025 roku podczas urlopu we Włoszech, a następnie ekstradowano do Niemiec.
Dlaczego to ważne
Sprawa dotyczy odpowiedzialności karnej za wybuchy na Nord Stream i rzekome ataki na infrastrukturę cywilną. Jednocześnie zeznania niemieckiego regulatora ograniczają znaczenie sabotaży dla natychmiastowego bezpieczeństwa dostaw gazu, a zarazem wyjaśniają wzrost cen gazu w 2022 roku jako konsekwencję rosyjskiej agresji na Ukrainę. Kwestia potencjalnych niedoborów gazu pozostaje aktualna zwłaszcza w razie wyjątkowo surowej zimy.
Co się stało
Wybuchy na дні Балтійського моря 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». За обвинуваченням прокуратури, вибухи сталися на південь від данського острова Борнгольм. У Вищому регіональному суді Гамбурга прокуратура звинувачує колишнього українського військовослужбовця Сергія Кузнєцова та ще шістьох співучасників в організації підривів. Дії Кузнєцова кваліфікують як воєнний злочин: напад на цивільну інфраструктуру, спричинення вибуху, руйнування споруд і порушення роботи комунальних підприємств.
Свідчення Федерального агентства з питань мереж Німеччини показало, що атаки мали лише незначний вплив на газопостачання країни. На момент вибухів Німеччина вже не отримувала газ через «Північний потік-1», а її газосховища були заповнені на 85%. Регулятор назвав головною причиною газової кризи повномасштабне вторгнення Росії в Україну, а не диверсії проти газопроводів. Пошкодження могли б створити проблеми лише за надзвичайно суворої зими та дефіциту газу. Kузнєцова затримали влітку 2025 року під час відпустки в Італії та екстрадували до Німеччини.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські медіа зосереджуються на особі Сергія Кузнєцова, колишнього офіцера підрозділу спеціального призначення Збройних сил України, та на серйозності кримінальних обвинувачень. Вони також привертають увагу до перебігу процесу в Гамбурзі та позиції Німеччини щодо впливу атак на газопостачання й причин зростання цін на газ.
W czym relacje się różnią
Повідомлення розходяться щодо року початку гамбурзького процесу. Більшість публікацій називають 14 жовтня, не вказуючи року, тоді як A2 повідомляє про початок 14 жовтня 2026 року та слухання щонайменше до лютого 2027 року.
Kontekst
Перед повномасштабним вторгненням Росії 24 лютого 2022 року Німеччина та Європейський Союз імпортували значні обсяги газу з Росії та колишніх радянських республік. Після початку вторгнення імпорт різко скоротився, а Росія скорочувала поставки до Німеччини з весни 2022 року й повністю припинила їх на початку вересня. Німеччина заздалегідь шукала альтернативні джерела, розширювала термінали скрапленого природного газу та заповнювала сховища. Оптова ціна газу до війни зазвичай була значно нижче 100 євро за МВт·год, у березні 2022 року зросла до 230 євро, а до кінця серпня — майже до 340 євро. Навесні та влітку 2023 року ціна становила близько 50 євро за МВт·год.