Sąd w Hamburgu odrzucił wniosek o umorzenie postępowania w sprawie Serhije Kuzniecowa
Wyższy Sąd Krajowy w Hamburgu 27 października 2026 r. odmówił zamknięcia postępowania przeciwko ukraińskiemu żołnierzowi Serhijowi Kuzniecowowi, oskarżonemu o udział w podrywaniu gazociągów Nord Stream. Sąd zaznaczył, że niemieckie prawo nie ogranicza jego prawa do obrony ani możliwości zeznawania w Niemczech. Sprawa pozostaje w toku.
Najważniejsze
- 27 października 2026 r. w Wyższym Sądzie Krajowym w Hamburgu odbyło się drugie posiedzenie w sprawie Kuzniecowa.
- Sąd odmówił zamknięcia postępowania i zdecydował o dalszym rozpoznawaniu sprawy zgodnie z planem.
- Kuzniecow, 50-letni ukraiński wojskowy, odpowiada przed sądem w Hamburgu od 14 października.
- Zarzucono mu spowodowanie wybuchu, uszkodzenie mienia, zakłócenie działania służb publicznych oraz udział w zbrojnych przestępstwach przez atak na infrastrukturę cywilną.
- Wybuchy pod wodą 26 września 2022 r. uszkodziły trzy z czterech nici gazociągów Nord Stream-1 i Nord Stream-2.
- Prokuratura twierdzi, że Kuzniecow kierował grupą sześciu osób, która zabrała jacht z Rostocku i zainstalowała ładunki wybuchowe w pobliżu Bornholmu.
- Adwokaci zaprzeczają, щeby na jachcie znaleziono jego DNA lub widzieli go jej świadkowie, i twierdzą, że brak bezpośrednich dowodów przeciwko klientowi.
Dlaczego to ważne
Decyzja utrzymuje w mocy niemiecki proces karny dotyczący zniszczenia gazociągów Nord Stream і просуває sprawę dotyczącą zdarzeń z 2022 r. Spór koncentruje się na tym, czy obowiązki wojskowej tajemnicy ograniczają możliwość zeznawania i obrony Kuzniecowa. Sprawa obejmuje także zarzuty możliwego działania z udziałem ukraińskich władz, podczas gdy Ukraina publicznie zaprzecza związku z dywersją, oraz wątpliwości dotyczące warunków jego przetrzymywania w Niemczech.
Co się stało
Wyższy Sąd Krajowy w Hamburgu 27 października 2026 r. odbył drugie posiedzenie w sprawie Serhije Kuzniecowa. Sąd odmówił wniosku jego obrońców o umorzenie postępowania i postanowił kontynuować rozpoznawanie sprawy według ustalonego harmonogramu. Pierwsze posiedanie odbyło się 14 października. Kuznieцow, якого затримали в Італії влітку 2025 r., а наприкінці того ж року передали Німеччині, перебуває під вартою й відповідає за звинувачення у спричиненні вибуху, пошкодженні майна, порушенні роботи публічної служби та участі у воєнних злочинах через атаку на цивільну інфраструктуру.
За версією слідства, восени 2022 р. Кузнецов очолював групу з шести осіб, яка орендувала яхту в Ростоку та попливла до данського острова Борнгольм, де в Балтійському морі заклала вибухові пристрої масою від 14 до 27 кілограмів кожен на глибині 70–80 метрів. Підводні вибухи 26 вересня 2022 р. пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів Nord Stream-1 і Nord Stream-2. Обвинувачення надіслала Федеральна прокуратура Німеччини; у наданому матеріалі є розбіжність щодо точної дати офіційного пред’явлення обвинувачень — кінець червня або 1 липня 2026 р.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські медії наголошують на продовженні процесу, правових питаннях про військову таємницю, свідчення та захист Кузнецова, а також на листах українських військовослужбовців Романа Червінського та Юрія Семенюка, які стверджують, що Кузнецов улітку й восени 2022 р. перебував у безпосередньому підпорядкуванні Червінського у силах спеціальних операцій. У фокусі також є заперечення Україною участі в диверсії, готовність допомогти слідству та застереження омбудсмана Дмитра Лубінця щодо умов тримання Кузнецова.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародне формулювання зосереджується на процедурному рішенні Гамбурзького суду та продовженні процесу над колишнім українським офіцером. Воно передає позицію суду про незмінність права Кузнецова на захист і свідчення за німецьким законодавством, а також згадує закиди слідства і відсутність прямого доказового зв’язку, на який посилаються його адвокати. Окремо зазначається, що Кузнецова раніше затримали в Італії та передали до Німеччини.
W czym relacje się różnią
Захист стверджує, що Кузнецов на час диверсії перебував на дійсній військовій службі, був зобов’язаний зберігати державну таємницю і не міг консультуватися з адвокатами чи давати свідчення. Суд і прокурор відповідають, що німецьке право не обмежує його права на захист і свободу свідчення в Німеччині.
Прокурурія стверджує, що Кузнецов очолював групу, яка встановила вибухові пристрої, тоді як адвокати заперечують наявність прямих доказів проти нього: за їхніми словами, ніхто не бачив Кузнецова на яхті, а його ДНК на ній не виявлено. Федеральна прокуратура також заявляє, що підозрювані діяли від імену української влади, тоді як президент Володимир Зеленський заперечує будь-який зв’язок України з диверсією.
Дати пред’явлення офіційного обвинувачення в матеріалі подано суперечливо: наприкінці червня 2026 р. та 1 липня 2026 р.
Kontekst
Підводні вибухи 26 вересня 2022 р. пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів Nord Stream-1 і Nord Stream-2 у Балтійському морі. Nord Stream-1 був одним із основних маршрутів постачання російського газу до Німеччини до припинення постачань у серпні 2022 р., тоді як Nord Stream-2 не був введений в експлуатацію, оскільки Німеччина призупинила його сертифікацію перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Кузнецова затримали в Італії влітку 2025 р. й наприкінці листопада передали Німеччині за екстрадиційними процедурами. Німеччина також підозрює у причетності до диверсії Володимира Журавльова, якого затримали в Хорватії.