Fico oskarża Mertza o szantaż w sprawie finansowania Ukrainy i budżetu UE

Dlaczego to ważne

Konflikt może zadecydować, czy państwa UE wspólnie ustalą mechanizm finansowania Ukrainy i w jaki sposób pomoc zostanie uwzględniona w budżecie UE na lata 2028–2034. Odmowa Słowacji i groźba użycia prawa weto mogą zablokować lub opóźnić porozumienie rządów. Spór pokazuje też podział między państwami, które popierają określone formy pomocy, ale sprzeciwiają się uzależnianiu od niej przyjęcia budżetu.

Co się stało

Słowacki premier Robert Fico oskarżył niemieckiego kanclerza Friedricha Mertza o szantaż. Mertz w liście z 9 listopada do przewodniczącego Rady Europejskiej Antoniego Costy poprosił wszystkie państwa UE o udział w finansowaniu Ukrainy. Według jego oceny, luka w zewnętrznym finansowaniu Ukrainy w 2027 roku wyniesie około 70 miliardów euro, a UE powinna zapewnić około 45 miliardów euro. Mertz uznał powszechne zobowiązanie państw UE za warunek dyskusji o innych kwestiach, zwłaszcza finansowych, oraz powiązał wsparcie Niemiec dla budżetu UE na 2028–2034 z takim zobowiązaniem.

Fico oświadczył, że Słowakia nie weźmie udziału w nowym pakiecie na 70 miliardów euro, skorzysta z mechanizmu opt-out i w razie potrzeby zablokuje decyzję prawem weto. Premier podkreślił, że Słowakia jest suwerennym krajem i ma takie samo prawo weto w UE jak Niemcy. Zapewnił jednak, że Słowakia nadal będzie udzielać Ukrainie pomocy humanitarnej i praktycznej, m.in. generatorów, sprzętu do rozminowania oraz usuwania gruzu.

Czeski premier Andrej Babiš również sprzeciwił się uzależnianiu przyjęcia przyszłej wieloletniej ramy finansowej UE od porozumienia o finansowaniu Ukrainy. W zamian za to zaapelował o wyraźny polityczny mandat pozwalający UE reprezentować siebie w rozmowach pokojowych i wpływać na ich wynik. Zapowiedział też dwustronne spotkanie z Wołodymyrem Zełenskim w Dublinie. Jego propozycja budżetowa przewiduje środki dla Ukrainy, a premier poparł również powojenny „Plan Marshalla” dla odbudowy kraju. Fico zaproponował w charakterze reprezentanta UE w negocjacjach unijnego komisarza Maroša Šefčoviča.

Jak piszą o tym źródła ukraińskie

Ukraińskе видання зосереджують конфлікт між Фіко та Мерцем, наголошуючи на звинуваченні у шантажі та погрозі Словаччини використати право вето. Вони також підкреслюють опір Чехії та Угорщини щодо пов’язування бюджету ЄС з допомогою Україні та вимоги Фіко й Бабиша посилити політичну участь ЄС у мирних переговорах. Основна увага зосереджується на фінансових потребах України та ризику перешкоди для майбутнього європейського фінансування.

Jak piszą o tym źródła międzynarodowe

У німецькому висвітленні Мерц обґрунтовує вимогу спільної відповідальності тим, що двостороння допомога розподілена нерівномірно, а Німеччина є найбільшим учасником бюджету ЄС і найбільшим фінансовим донором України. Підтримка України також подається як питання безпеки Німеччини та Європи, а не лише благодійності. Конфлікт розглядається як перевірка солідарності ЄС перед неформальними зустрічами в Дубліні.

W czym relacje się różnią

Фіко назвав підхід Мерца шантажем, відкинув його та погрожував застосувати право вето Словаччини. Бабиш також відкидав можливість зробити угоду про фінансування України умовою ухвалення багаторічної финансової рамки ЄС, на відміну від Мерца, який пов’язав загальні зобов’язання з просуванням цієї рамки. Угорський прем’єр Петер Мадяр критикував таке пов’язування як неправильний підхід. При цьому Фіко й Бабиш підтримували продовження допомоги Україні та посилення політичної ролі ЄС у мирних переговорах.

Kontekst

ЄС погодив надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро у грудні 2025 року; 24 із 27 держав висловили готовність долучитися. Словаччина, Чехія та Угорщина відмовилися брати участь у програмі та отримали звільнення від сплати відсотків. ЄС розглядає додаткові зовнішні запозичення та використання заморожених російських активів як можливі джерела додаткової допомоги. Лідери ЄС мали обговорити фінансування України 12–13 листопада на неформальному саміті в Дубліні.