Rosja wróci do rozmów trójstronnych z Ukrainą i USA,aby wykorzystać je w sprawie NATO
Rosja zgodziła się na wznowienie technicznych rozmów trójstronnych z Ukrainą i USA w listopadzie, pierwotnie w Abu Dabi. Dyplomatyczne źródła sugerują, że Moskwa może wykorzystać nowy format oraz udział Europy do uzyskania ustępstw dotyczących obecności NATO. Pierwsza sesja, за оцінкою учасників, імовірно не принесе предметних домовленостей.
Najważniejsze
- Rozmowy Росії, Ukrainy і США заплановano на листопад, переважно в Абу-Дабі
- Росія запропонувала 10 листопада, але також повідомила про готовність відновити переговори після 4 листопада
- Київ і Вашингтон просили провести зустріч на тиждень раніше
- Росія може використати переговори для скорочення присутності НАТО в Європі
- Скорочення присутності НАТО до рівня 1997 року може означати виведення військ з Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії
- Юрій Ушаков назвав першу зустріч пробним запуском і не очікує значного прогресу
- Україна вважає питання територій «червоною лінією» для переговорів на рівні лідерів
Dlaczego to ważne
Wznowienie rozmów trójstronnych przywraca kanał do dyskusji o wojnie po długiej przerwie. Jednocześnie Moskwa może próbować zamienić свою учаść в переговорах на поступки щодо присутності НАТО. Потенційне скорочення військової присутності Альянсу до рівня 1997 року зачіпало б Польщу, Естонію, Латвію, Литву та Фінляндію — усі держави, що мають спільний кордон із Росією. Перша зустріч, однак, навряд чи принесе прорив, а предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів.
Co się stało
Росія погодилася на технічні переговори з Україною та США, які планували провести в Абу-Дабі в листопаді. Москва спочатку запропонувала дату 10 листопада, а в іншій заяві повідомила про готовність відновити переговори після 4 листопада. Київ і Вашингтон намагалися переконати її провести зустріч тижнем раніше, але станом на вечір 25 жовтня Москва не підтвердила перенесення дати.
Юрій Ушаков заявив, що Європа повинна долучитися до переговорів, оскільки відіграватиме важливу роль у можливій угоді. Водночас дипломатичні джерела повідомляють, що справжньою метою Москви є використати участь європейських країн для отримання поступок щодо розширення та присутності НАТО.
У Києві не очікують прориву на першій зустрічі. Україна хоче перенести розмову з вузьких територіальних претензій Москви до ширшої теми системи безпеки України та Європи після Донбасу. Зеленський назвав питання територій «червоною лінією», яку можна обговорювати лише на рівні лідерів, тоді як Дмитро Пєсков допустив можливість обговорення територіальних компромісів.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела розглядають повернення Росії до переговорів як мінімально необхідний результат контактів американських представників із Володимиром Путіним. Україна прагне замінити вузьку дискусію про територіальні вимоги Москви обговоренням майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. У Києві не очікують, що перша зустріч принесе прорыв: предметні домовленості можуть потребувати щонайменше кількох раундів. Окремо наголошується на пропозиції заморозити бойові дії на нинішній лінії фронту.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародний вигляд зосереджується на відновленні переговорів, посередництві США та ймовірному прагненні Москви використати процес для отримання поступок від НАТО. Значна увага приділяється можливому поверненню присутності НАТО до рівня 1997 року, що могло б означати виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії. Контекст формують повторні заяви Володимира Путіна про розширення НАТО як «коринну причину» війни, незмінна позиція Європи щодо вимог Москви та посилення російських гібридних атак і провокацій проти європейських країн, що підтримують Україну.
W czym relacje się różnią
Місце проведення називали Абу-Дабі, однак деякі джерела в уряді США вказували також Швейцарію як можливий варіант. Дати теж різняться: Росія пропонувала 10 листопада, а в іншій заяві йшлося про можливість відновлення після 4 листопада. Кремль допускає обговорення територіальних компромісів, тоді як Україна називає питання територій «червоною лінією» і пропонує розглядати їх лише на рівні лідерів.
Kontekst
Росія спочатку заявляла, що до кінця зими не бачить можливості для переговорів, але згодом погодилася на тристоронній формат. Попередній раунд у першій половині 2026 року переважно зосереджувався на ідеї демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Минулі переговори не призвели до припинення вогню через вимоги Росії передати частину Донбасу, яку російські війська не захопили. У січні 2022 року НАТО погодилося обговорювати занепокоєння Москви, але відхилило вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році.