Zelenski przed rozmowami z USA i Rosją: neutralność i limit wojska to „czerwone linie”
Prezydent Wołodymyr Zełenski wyznaczył granice ukraińskiej pozycji negocjacyjnej przed planowanymi rozmowami trójstronnymi z USA i Rosją. Kijów nie zgodzi się na neutralny status ani na ograniczenie liczby żołnierzy, a kwestie terytorialne uważa za zarezerwowane dla rozmów na szczeblu przywódców państw. Jako pierwszy krok do zakończenia wojny він називає zawieszenie ognia w sektorze energetycznym.
Najważniejsze
- Ukraina, USA i Rosja zaplanowały trójstronną spotkanie zespołów negocjacyjnych na pierwszą połowę listopada.
- Ostatnia trójstronna runda rozmów odbyła się 17–18 lutego 2026 roku w Genewie; wcześniej spotkania odbyły się w Abu Dhabi 23–24 stycznia i 4–5 lutego.
- Energetyczne zawieszenie ognia lub припинення ogniu na Morzu Czarnym mogą stać się wynikiem listopadowych rozmów.
- Ukraina odmawia zgody na neutralny status oraz ograniczenie liczby żołnierzy w ramach porozumień kończących wojnę.
- Pytań terytorialnych nie można negocjować innych niż na szczeblu przywódców państw; Ukraina nie uzna zajętych terytoriów za rosyjskie.
- Zelenski chce utrzymać armię liczącą 800 tys. żołnierzy, jeśli Ukraine zapewni wystarczające finansowanie.
- Gwarancje bezpieczeństwa powinny obejmować członkostwo w NATO albo gwarancje USA i Europy na wzorze artykułu 5 NATO.
Dlaczego to ważne
Wypowiedzi wyznaczają granice ukraińskiej pozycji w negocjacjach o neutralności, liczbie żołnierzy, kwestiach terytorialnych i gwarancjach bezpieczeństwa. Planowana тристороння rozmowa może wznowić bezpośredni format negocjacji Ukrainy, USA i Rosji, a jej wynikami mogą być zawieszenie ogniu, wymiana jeńców lub przygotowanie spotkania przywódców. Wymaganie członkostwa w NATO albo gwarancji wzorowanych na artykule 5 podnosi standard przyszłego porozumienia bezpieczeństwa, a odmowa limitów wojskowych i neutralności звужує простір для домовленості.
Co się stało
Wołodymyr Zełenski przed рівнем тристоронніх переговорів із США та Росією визначив позицію України. Він заявив, що Україна не погодиться на нейтральний статус, обмеження чисельності Збройних Сил чи поступки щодо територій, які є «червоною лінією». За його словами, гарантії безпеки не можуть бути продиктовані російською стороною: вони мають передбачати членство в НАТО або гарантії США та Європи за зразком статті 5. Першим практичним кроком Зеленський назвав енергетичне перемир’я, яке має стати сигналом готовності Росії завершити війну. Серед можливих результатів також названі припинення вогню на морі, обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», розблокування морських перевезень і підготовка зустрічі на рівні лідерів держав. Інші питання, крім територіальних, Україна готова обговорювати на рівні технічних груп. У Китаї 18–19 листопада також готується тристоронній саміт Росія–Китай–США на полях форуму АТЭС.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українське інформування зосереджується на «червоних лініях» Зеленського: відсутність нейтрального статусу, заборона обмежень чисельності армії, непоступливість щодо територій і гарантії безпеки, які не може продиктувати Росія. Окремо наголошується на готовності України до переговорів на технічному рівні та на能源ному перемир’ї як перевірці готовності Москви завершити війну.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародне бачення переговорного процесу зосереджується на відновленні прямого тристороннього формату після Женевської зустрічі та Абу-Дабі. Росія заявила про готовність до переговорів після 4 листопада, однак США та Росія публічно не коментували заяв Зеленського. Американські переговорники, за повідомленнями Зеленського, давно порушують питання обміну територіями, тоді як Україна наполягає на незмінності своєї позиції щодо питань територій.
W czym relacje się różnią
Джерела расходяться щодо обміну військовополоненими 23 жовтня: більшість повідомлень підтверджують повернення в Україну 270 українців, але одна спірна версія стверджує, що такого обміну того дня не відбулося. Окремо є розбіжність між повідомленням The Economist про запропонований США мирний план, який передбачав скорочення української армії до 600 тисяч військовослужбовців і обмеження ударів по Москві та Санкт-Петербургу, та позицією Зеленського, що чисельність армії є внутрішнім рішенням України, яке не обговорюється з Росією чи США. За даними The Economist, аналогічних обмежень для Росії план не передбачав, а запропоновані гарантії безпеки були недостатньо надійними.
Kontekst
Останні тристоронні переговори Росії, США та України відбулися 17–18 лютого 2026 року в Женеві. До цього сторони зустрічалися 23–24 січня та 4–5 лютого в Абу-Дабі. Плановане продовження переговорів було відкладено через початок бойових дій Ізраїлю та США проти Ірану. У Китаї 18–19 листопада готується тристоронній саміт Росія–Китай–США на полях форуму Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці. 21 жовтня Стів Віткофф передав Володимиру Путіну в Санкт-Петербурзі пропозиції мирного врегулювання, підготовлені після консультацій з українськими та європейськими лідерами в Осло.