Ukraińskie wojsko faktycznie wstrzymało ataki na rosyjskie rafinerie pod presją USA
Ukraińskie siły zbrojne faktycznie wstrzymały lub wstrzymały ataki na rosyjskie zakłady rafineryjne po tym, jak prezydent USA Donald Trump zażądał od Wołodymyła Zeńskiego zaprzestania uderzeń w te obiekty. Decyzja zapadła na tle delikatnej sytuacji dyplomatycznej, przy czym prezydent USA twierdził, że ukraińskie ataki przyczyniają się do wzrostu cen paliwa. Jednocześnie Ukraina nadal atakowała inne cele w Rosji, a rosyjskie uderzenia rakietami i dronami powodowały ofiary śmiertelne i uszkodzenia w Ukrainie.
Najważniejsze
- Ukraińskie wojsko faktycznie wstrzymało kampanię przeciwko rosyjskim rafinerям після завершення вже розпочатих операцій.
- Пауза розпочалася на початку минулого тижня на тлі кризи в американсько-українських відносинах.
- Зеленський погодився з рекомендацією міністра оборони Євгенія Хмари тимчасово утриматися від ударів по НПЗ.
- Джаред Кушнер повторив вимогу Трампа під час зустрічі із Зеленським 20 жовтня в Осло та запропонував 30-денну паузу.
- Пропозиції Зеленського — Patriot, Starlink над Росією і взаємне припинення ударів — не були враховані США.
- Російський удар безпілотника по залізничній станції в Дніпрі 30 жовтня спричинив загибель щонайменше 14 людей; ще 14 були поранені.
- Європейська комісія запропонувала виділити решту кредиту на підтримку України у 45 млрд євро на оборону та бюджет на 2027 рік.
Dlaczego to ważne
Pauza zmniejsza nacisk na rosyйську нафтову інфраструктуру в час, коли Україна розглядає ці об'єкти як спосіб обмежити можливості Росії фінансувати війну. Водночас вона демонструє залежність України від американської підтримки, розвідувальної інформації, систем ППО та Starlink, яка зробила її вразливішою до тиску з Вашингтона. Оскільки українські безпілотні підрозділи продовжували атакувати інші цілі в Росії, заходив слід розглядати як обмежене, а не повне припинення операцій. Тривалість паузи до завершення проміжних виборів у США могла суттєво вплинути на надходження від продажу російської нафти та на військові можливості України.
Co się stało
У середині жовтня українські підрозділи, які здійснювали далекобійні удари, отримали повідомлення про фактичне призупинення кампанії проти нафтопереробних заводів після завершення вже розпочатих операцій. Неофіційна пауза почалася на початку минулого тижня. Зеленський погодився з рекомендацією міністра оборони Євгенія Хмари тимчасово утриматися від ударів через делікатну дипломатичну ситуацію, але залишив військовим можливість відновити атаки в разі необхідності.
Напередодні Зеленський зустрічався в Осло з Джаредом Кушнером, який дистанційно, через хворобу, повторив вимогу Трампа припинити удари по російських НПЗ. Кушнер запропонував 30-денну паузу як спосіб висловити вдяжність за посередництво Вашингтона. Жодна з пропозицій Зеленського — про додаткові Patriot, використання Starlink над Росією та взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі — не була врахована США.
Під час паузи українські безпілотні підрозділи продовжували атакувати різні типи цілей у Росії. Росія, своєю чергою, продовжувала завдавати ракетних і дронових ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі. 30 жовтня російський безпілотник улучив у платформу залізничної станції в Дніпрі, де стояли приміський і пасажирський потяги: щонайменше 14 людей загинули, ще 14 поранені, шестеро — у важкому стані через осколкові поранення. В окремій ракетній атаці на Київ загинув ще один працівник, а внаслідок атаки безпілотника на Запорізькій АЕС загинув працівник станції. Окремо повідомлялося про атаку безпілотника на Новокуйбишевський НПЗ у Німеччині.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела наголошують, що пауза була неофіційною та виникла за рекомендацією міністра оборони Євгенія Хмари через делікатну ситуацію в дипломатії. Натомість обов'язкової заборони атакувати НПЗ для військових не існувало, а остаточне рішення про можливе відновлення ударів залишалося за командувачами. Український виклад також підкреслює, що безпілотні підрозділи продовжували атакувати інші цілі в Росії, а Україна просила США натомість посилити захист її енергетичної інфраструктури, яку Росія систематично атакує напередодні зими. Наголошується і на те, що російські удари по українських містах та енергетичних об'єктах тривали протягом паузи.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародний виклад представляє паузу як наслідок вимог Дональда Трампа та західного тиску на Київ, наголошуючи на людських наслідках атак на цивільну інфраструктуру в Дніпрі. Окремий фокус — дипломатичний тиск на Зеленського, запропонована тривалість паузи до проміжних виборів у США та політична чутливість цін на енергоносії напередодні голосування.
W czym relacje się różnią
Українські та європейські посадовники описували паузу в ударах по НПЗ неоднозначно, а український уряд офіційно не оголошував про призупинення операцій. Окрема розбіжність стосується причин зростання світових цін на пально: Трамп звинувачував у цьому Україну, тоді як енергетичні експерти переважно пов'язували ціни з війною між США та Іраном.
Kontekst
Пауза розпочалася в середині жовтня, після того як США представили атаки України на російські НПЗ як чинник високих світових цін на пально, хоча експерти переважно відносили ці зростання до війни США з Іраном. Українські та європейські посадовники радили Зеленському врахувати політичну чутливість цін на енергоносії перед проміжними виборами в США. SpaceX у середині жовтня обмежила використання Starlink в Україні, що вплинуло на операції українських безпілотників; повноцінну роботу сервісу відновили 24 жовтня після телефонної розмови Трампа з Ілоном Маском. Українські та американські посадовники заперечували зв'язок між обмеженнями Starlink і паузою в ударах по НПЗ. Росія продовжувала атакувати українські міста та енергетичну інфраструктуру протягом паузи. За оцінками Bloomberg, під час тижневої паузи вартість експорту російської нафти зросла приблизно на 430 млн доларів — до 2,76 млрд доларів.