Kushner chce odtworzyć Radę NATO–Rosja, Europa wymaga najpierw zawieszenia broni
Jared Kushner dąży do ożywienia modelu Rady NATO–Rosja, aby omawiać po wojnie szerszą architekturę bezpieczeństwa w Europie. Jednocześnie zwolennicy inicjatywy w Europie uważają, że rozmowy z Rosją mogą rozpocząć się dopiero po osiągnięciu zawieszenia broni w Ukrainie.
Najważniejsze
- Kushner прагне відродити модель Ради НАТО–Росія, створеної у 2002 році та призупиненої у 2014 році після вторгнення Росії в Україну й окупації Криму
- Європейські посадовці готові до діалогу з Росією, але лише після досягнення перемир’я в Україні
- Кушнер хоче, щоб переговори про перемир’я і широку архітектуру безпеки відбувалися одночасно
- Кушнер назвав п’ять цілей формату: постійні консультації, канали комунікації в кризах, військова прозорість, заходи проти ескалації та стійка основа для європейської безпеки
- Путін ентузіастично поставився до загальноєвропейського плану на зустрічі з Віткоффом 21 жовтня у Санкт-Петербурзі, до якої долучився Кушнер
- Трамп зустрівся з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим 5 листопада і заявив про близькість до «великої угоди» для України та всієї Європи
- Кушнер сподівається на прогрес у переговорах в Абу-Дабі, після чого європейські країни можуть приєднатися до широкого формату
Dlaczego to ważne
Inicjatywa umieściłaby zawieszenie broni w Ukrainie i po wojnie architekturę bezpieczeństwa Europy в одному переговорному процесі. Це створює конфлікт щодо послідовності кроків: Вашингтон прагне вести обидва процеси паралельно, тоді як європейські посадовники вимагають спочатку припинення вогню. Скептицизм Європи через можливість відсунути континент на другий план у переговорах про власну безпеку може вплинути на участь європейських держав у форматі. Кушнер сподівається на прогрес переговорів у Абу-Дабі, щоб створити умови для приєднання Європи до широкого багатостороннього формату.
Co się stało
Джаред Кушнер пов’язав зусилля щодо досягнення перемир’я в Україні із закликом до ширших багатосторонніх переговорів між Росією та Європою про післявоєнну безпеку. Як зразок для нового формату він назвав Раду НАТО–Росія, створену у 2002 році для військово-політичного діалогу та співпраці; її діяльність призупинили у 2014 році після вторгнення Росії в Україну й окупації Криму. Кушнер прагне, аби перемир’я в Україні та домовленості про архітектуру безпеки досягалися одночасно.
6 листопада Кушнер заявив, що США спільно з Україною, НАТО та європейськими союзниками розробляють параметри ширшої архітектури безпеки на основі п’яти цілей: постійних консультацій, надійних каналів комунікації під час криз, більшої військової прозорості, взаємних заходів проти ескалації та стійкої основи для довгострокової безпеки і стабільності. Він також наголосив на збереженні суверенного права держав обирати власні альянси та сподівався, що європейські країни приєднаються до формату за умови прогресу на переговорах в Абу-Дабі.
Європейські посадовці підтримують зусилля Кушнера, але наполягають, щоб мирна угода щодо України та припинення вогню передували переговорам про архітектуру безпеки з Росією. Пропозиція адміністрації США викликала в європейських столицях скептицизм і занепокоєння через нечіткість параметрів і ризик, що Європа опиниться на узбіччі переговорів.
Під час зустрічі Путіна і Віткоффа 21 жовтня в Санкт-Петербурзі, до якої Кушнер долучився через відеоконференцію, Путін ентузіастично поставився до загальноєвропейського плану безпеки. 5 листопада Трамп зустрівся у Білому домі з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим і після зустрічі заявив про близькість до «великої угоди», що охоплюватиме Україну та всю Європу. Інші повідомлення назвали цю заяву передчасною.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські медіа наголошують, що європейські посадовники розглядають припинення вогню як обов’язкову передумову переговорів із Росією. Окремою тезою є попередження Володимира Зеленського: новий американський план безпеки для Європи може виявитися небезпечним, бо Росія не демонструє ознак бажання зупинити війну. Матеріали також показують участь України в багатосторонній дипломатії — переговори в Абу-Дабі та в Брюсселі 4–5 листопада щодо повоєнної відбудови, економічного розвитку і гарантій безпеки.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародний план, що його переказують українські джерела, робить центральною відновлену радянсько-російську форматну модель Кушнера та пов’язує її із заявою Трампа про можливу широку угоду. Європейські лідери описано як прихильників зусиль Кушнера, але скептично налаштованих до деталей пропозиції та стурбованих можливістю бути відсунутими на другий план у дискусії про безпеку власного континенту.
W czym relacje się różnią
Головна розбіжність стосується послідовності кроків: американська сторона хоче просувати перемир’я в Україні та ширші переговори про безпеку одночасно, а європейські посадовники наполягають, щоб спочатку було досягнуто перемир’я й укладено мирну угоду щодо України. Окремо Дональд Трамп описав угоду щодо України та всієї Європи як близьку, тоді як інші повідомлення, зокрема оцінка Девіда Ігнатіуса, назвали його заяву надзвичайно передчасною через невизначеність американської пропозиції та занепокоєння європейських посадовців.
Kontekst
Раду НАТО–Росія створили у 2002 році для розвитку військово-політичного співробітництва та діалогу між Москвою і країнами Альянсу. Її діяльність призупинили у 2014 році після вторгнення Росії в Україну та захоплення Криму. У Брюсселі 4–5 листопада відбулися переговори між Україною, США та Європою щодо повоєнної відбудови України, її економічного розвитку та гарантій безпеки. На фоні ініціативи Кушнера демократи, які, за оцінками, із січня контролюватимуть Конгрес, готують новий пакет військової допомоги Києву на 15 мільярдів доларів; Конгрес також міг би запровадити нові санкції проти Росії, зупинити закупівлі російського дизельного пального та схвалити постачання зброї Україні для наступальних ударів і оборони.