Rozmowy trójstronne Ukraina–USA–Rosja w Abu Dhabi: pierwszy dzień bez porozumienia
W Abu Dhabi odbył się pierwszy dzień trójstronnych rozmów Ukrainy, USA i Rosji. Стороны обсуждали гуманитарные шаги, обмен полоненными, гарантии безопасности для Украины и послевоенную архитектуру европейской безопасности. По данным источников, близких к украинской делегации, стороны договорились о масштабном обмене полоненными, однако конкретных соглашений по безопасности или статусу территорий подписано не было.
Najważniejsze
- Первый день трехсторонних переговоров в Абу-Даби прошел 10 ноября; продолжение запланировано на 11 ноября
- США организовали переговоры, ОАЭ предоставили площадку для встречи
- Украинскую делегацию возглавил глава Службы внешней разведки Рустем Умеров; в ее составе также были Кирило Буданов, Давид Арахамия, Сергей Кислиця и Вадим Скибицкий
- Российскую делегацию возглавил помощник Владимира Путина Владимир Мединский, впервые в ее составе был заместитель главы МИД Сергей Рябков
- США представляли специальный посланник Стив Виткофф и зять президента Джаред Кушнер
- Основными темами стали гуманитарные шаги и освобождение пленных, гарантии безопасности для Украины, деэскалация и будущее европейской безопасности
- Европейские представители не участвовали в основных переговорах из-за возражения России и вели отдельные консультации
Dlaczego to ważne
Było to pierwsze spotkanie w takim formacie od lutego 2026 roku, oznaczające wznowienie rozmów na wysokim szczeblu po długiej przerwie. Uzgodnienie про масштабний обмін полоненими створило перший конкретний гуманітарний результат, а обговорення гарантій безпеки та післявоєнної архітектури Європи визначили основні напрями подальшої роботи. Водночас відсутність підписаних домовленостей щодо припинення вогню, гарантій безпеки або статусу територій показала, що ключові питання залишаються невирішеними.
Co się stało
Переговори розпочалися з окремих координаційних зустрічей української делегації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО, Єврокомісії та США, після чого відбулися тристоронні переговори за участю України, США та Росії. Росія заперечувала присутність європейських делегацій у залі, тому європейські партнери спілкувалися з Києвом окремо.
У першому раунді сторони обговорили можливі параметри гуманітарних заходів, пріоритетність звільнення полонених, зміст гарантій безпеки для України, кроки до деескалації, вимоги Москви щодо власних гарантій та повоєнне майбутнє. Джерело, близьке до української делегації, повідомило, що Росія та Україна домовилися про масштабний обмін полоненими найближчим часом. Конкретних домовленостей щодо припинення вогню, гарантій безпеки або зміни адміністративних меж на переговорах не було ухвалено, а другий раунд було заплановано на 11 листопада.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українське висвітлення зосереджувалося на пріоритетах Києва: припинення бойових дій, надійні післявоєнні гарантії безпеки, економічне відновлення, гуманітарні кроки та негайне звільнення полонених. Офіційно перший день переговорів назвали конструктивним і змістовним, наголошуючи, що будь-які домовленості мають поважати суверенітет, територіальну цілісність і право України самостійно ухвалювати рішення.
Українські учасники висловили занепокоєння через можливі поступки Вашингтона Москві, сумнівалися в тому, що Дональд Трамп виконає гарантії безпеки, і наполягали, що зупинка війни має передувати переговорам про нову європейську безпекову архітектуру. Україна також відкинула пропозиції віддати частину Донбасу в обмін на натовські гарантії та повернути Росію на європейські енергетичні ринки під час війни.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародний розгляд зосереджувався на посередницькій ролі США, участі високопосадовців ЄС і НАТО в Абу-Дабі та перспективах переходу до ширшого багатостороннього формату. Обмін полоненими описували як найочевидніший негайний результат, а гарантії безпеки, деескалацію та архітектуру європейської безпеки — як центральні питання першого дня. Окремо висвітлювалися суперечливі американські пропозиції щодо санкцій, гарантій безпеки, територіальних домовленостей та доступу Росії до енергетичних ринків, а також європейське й українське невдоволення ними.
W czym relacje się różnią
Головна розбіжність полягала в порядку дій: Україна та Європа вимагали негайно припинити вогонь і лише потім обговорювати нову архітектуру європейської безпеки, тоді як Росія відкидала негайне перемир’я без чітко визначених параметрів безпеки та наполягала спочатку обговорити цю архітектуру.
Росія також відмовилася від безпосередньої участі європейських представників у головних переговорах, натомість США та Україна прагнули залучити європейські держави до наступного раунду. Американські переговорники пропонували змінити адміністративні межі Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла заявити про повний контроль, не отримуючи фактично українські міста, — Україна цю ідею відкинула. Українські учасники також сумнівалися у виконанні гарантій президентом США, тоді як американські переговорники вважали, що Путін може їх прийняти.
Kontekst
Перед тристороннім раундом Україна провела окремі координаційні зустрічі з Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією, НАТО, Єврокомісією та американськими спецпославниками. Європейські учасники погодилися, що сильне НАТО має й надалі залишатися центральним елементом колективної оборони, а будь-які майбутні домовленості повинні забезпечувати Україні надійні гарантії безпеки.
Адміністрація США, за повідомленнями, розглядала пом'якшення санкцій, американські гарантії за аналогією до статей 4 або 5 НАТО, зміну адміністративних меж в Донецькій і Луганській областях та відновлення доступу Росії до європейських енергетичних ринків. Жодної домовленості щодо цих пропозицій укладено не було; Україна та її європейські партнери відкинули останню ідею, оскільки вона суперечить законодавству ЄС.