MFZ zaproponowało stopniowe zniesienie PSO i podwyżki cen energii dla gospodarstw domowych
Międzynarodowy Fundusz Walutowy proponuje stopniowe zniesienie mechanizmu specjalnych obowiązków (PSO) oraz podwyżki taryf na elektryczność i gaz dla gospodarstw domowych. Reforma ma być połączona z celowaną pomocą społeczną dla osób, które nie są w stanie opłacać pełnej ceny energii. MFZ przedstawiło dwa scenariusze z różnymi poziomami podwyżek i oszczędności budżetowych.
Najważniejsze
- Według MFZ wydatki na subsydia energetyczne w 2024–2026 latach wynosiły średnio 3,7% PKB rocznie.
- Obecne taryfy na energię elektryczną i gaz pokrywają odpowiednio 41% oraz 49% kosztów dostaw.
- MFZ proponuje zmniejszyć PSO o 20% w pierwszym roku, 60% w drugim i 20% w trzecim.
- Scenariusz A zakłada w trzecim roku taryfy na 9,7 grn za kWh na prąd i 22 grn za m³ gazu z VAT.
- Scenariusz B передбача 6 grn za kWh na prąd i 17,2 grn za m³ gazu z VAT.
- Pełна реалізація reformy дала б економію 3,2% PKB у сценарії А та 1,5% PKB у сценарії Б.
- MFZ зараз не рекомендує запровадження окремих соціальних тарифів на електроенергію та газ.
Dlaczego to ważne
Reforma mogłaby zmniejszyć znaczne obciążenia budżetu związane z subsydiami energetycznymi i powiązanymi z nimi instrumentami, lecz водночас суттєво підвищить витрати домогосподарств на електроенергію та газ. МВФ наголошує, що підвищення тарифів має супроводжуватися адресною соціальною допомогою для тих, хто не здатний самостійно оплачувати повну вартість енергоносіїв. Масштаб фіскальних наслідків залежить від обраного сценарію: економія становитиме 3,2% ВВП за сценарієм «А» або 1,5% ВВП за сценарієм «Б».
Co się stało
Фахівці Департаменту з бюджетних питань МВФ підготували звіт «Оцінка бюджетних витрат на енергетичні субсидії та варіанти реформ» після технічної місії в Києві 14–19 червня 2026 року. Під час місії вони зустрічалися з представниками українських міністерств, державних енергетичних компаній, ДТЕК та інших учасників ринку.
МВФ пропонує поступово скасувати механізм покладення спеціальних обов’язків. Відповідно до рекомендації, ПСО мають зменшити на 20% у перший рік, на 60% у другий і ще на 20% у третій. Підвищення тарифів на газ та електроенергію для населення розпочалося б у 2027 році, а соціальний захист натомість надаватися адресно.
У сценарії «А», що передбачає збереження поточних ринкових умов, тариф на електроенергію у третій рік реформи зросте до 9,7 грн за кВт·год, а на газ — до 22 грн за кубометр із ПДВ. Загальне підвищення становитиме 141% для електроенергії та 104% для газу. Сценарій «Б» враховує підвищення ефективності постачання, витрати на реконструкцію в умовах післявоєнного відновлення та повернення до стабільних повоєнних умов у середньостроковій перспективі. Наприкінці третього року тариф на електроенергію у ньому становитиме 6 грн за кВт·год, а на газ — 17,2 грн за кубометр із ПДВ; відповідні загальні підвищення — 52% і 60%.
Нинішні тарифи на електроенергію та газ покривають лише 41% і 49% витрат на постачання. Значну частину різниці між тарифами й фактичними витратами «Нафтогаз» та «Енергоатом» сплачують власними коштами, через що державні фіскальні зобов’язання та витрати стають менш прозорими.
Kontekst
Енергетичні субсидії та аналогічні заходи, пов’язані з ПСО, у 2024–2026 роках оцінювалися у 3,7% ВВП на рік. Субсидування електроенергії в межах ПСО становило близько 1,8% ВВП, газу — 1,4%. Додатково 0,3% ВВП витрачалося на субсидії тепла, а 0,2% ВВП — на підтримку виробників електроенергії з відновлюваних джерел. Щорічні втрати надходжень ПДВ на ринку газу оцінюються у 0,2% ВВП, а недонадходження ПДВ та акцизів на ринку електроенергії — у 0,1–0,2% ВВП.
Уряд неодноразово продовжував ПСО та регульовані тарифи. Положення про ПСО у жовтні 2025 року продовжили до 30 квітня 2026 року, а 28 вересня 2026 року механізм для газу — до 31 березня 2027 року. Тариф на електроенергію для населення підвищили на 83% у травні 2023 року та на 64% до 4,32 грн за кВт·год рішенням уряду від 31 травня 2024 року. Станом на кінець квітня 2026 року цей тариф залишали до 31 жовтня 2026 року.
Окремий соціальний тариф потребує складного контролю розподілу енергії, якого Україна наразі не має. Його застосування також має відповідати вимогам Третього та Четвертого енергетичних пакетів ЄС. Борг теплокомуненерго перед «Нафтогазом», що виник через різницю між тарифами та фактичною вартістю тепла, у січні 2026 року сягнув 1% ВВП.