Wielka Brytania chce dodatkowych kanałów komunikacji z Rosją, by ograniczyć ryzyko błędnej oceny sytuacji
Brytyjski minister obrony Wes Streeting powiedział w wywiadzie dla Financial Times, że Wielka Brytania chce mieć dodatkowe, bardziej bezpośrednie kanały komunikacji z Rosią, зокрема між resortami wojskowymi. Celem jest zmniejszenie ryzyka proраху. Propozycja pojawia się na tle zamrożonych relacji Moskwy z większością europejskich stolic oraz sporu o to, czy Europa powinna rozmawiać z Moskwą, czy też koncentrować się na zaostrzaniu sankcji.
Najważniejsze
- Wielka Brytania chce dodatkowych bezpośrednich kanałów komunikacji z Rosją, w tym na poziomie resortów wojskowych
- Minister obrony Wes Streeting uzasadnił pomysł potrzebą zmniejszenia ryzyka błędnej oceny sytuacji
- Streeting uznał ambasadę Wielkiej Brytanii w Moskwie za ważny kanał komunikacji
- W wywiadzie dla Financial Times minister zaznaczył, że Londyn chce ograniczyć ryzyko proраху
- Rosyjscy i ukraińscy urzędnники провели 10 листопада дводенні переговори в ОАЕ за посередництва США
- Відносини Москви з більшістю європейських столиць заморожені з лютого 2022 року
- Крістен Міхал з Естонії вважає, що Європа повинна посилювати санкційний тиск на Росію, а не вести переговори з Кремлем
Dlaczego to ważne
Bezpośrednie kanały komunikacji między brytyjskimi i rosyjskimi resortami wojskowymi можna трактować jako mechanizm ograniczenia ryzyka eskalacji lub niewłaściwej interpretacji дійслок. Propozycja Лондону контрастуje з позиціями части європейських лідерів, які наполягають на посиленні санкцій та застерігають перед переговорами, що не враховують інтересів безпеки Східної Європи.
Co się stało
Велика Британія хоче мати додаткові прямі канали комунікації з Росією, зокрема на рівні військових відомств. Міністр оборони Вес Стрітінг пояснив в інтерв'ю Financial Times, що такі канали потрібні для зменшення ризику прорахунків. Посольство Великої Британії в Москві він назвав важливим каналом комунікації. Пропозиція прозвучала на тлі майже повної заморозки відносин між Москвою та європейськими столицями, яка триває з лютого 2022 року. Водночас у жовтні очільники Фінляндії та Норвегії ініціювали телефонну розмову з Володимиром Путіним, а російські й українські посадовники розпочали в ОАЕ дводенні переговори за посередництва США.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські медіа подають британську ініціативу як частину ширшої європейської дискусії про те, чи варто підтримувати комунікацію з Москвою, чи натомість нарощувати санкційний тиск. У матеріалі поруч наведено різні позиції: підтримку санкцій Крістена Міхала, застереження Радослава Сікорського щодо переговорів без урахування безпекових інтересів Східної Європи та нещодавню розмову президента Фінляндії й прем'єр-міністра Норвегії з Володимиром Путіним.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
У міжнародному вимірі увагу зосереджено на поясненні британського міністра оборони: додаткові військові канали мають зменшити ризик неправильної оцінки намірів сторін. Цей крок вписується у заморожені відносини Росії з європейськими столицями та відбувається в час, коли Москва веде опосередковані США переговори з українськими посадовниками в ОАЕ.
Kontekst
Відносини між Москвою та більшістю європейських столиць, зокрема Лондоном, перебувають у замороженому стані з лютого 2022 року — початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На тлі цієї заморозки окремі європейські лідери вдавалися до контактів із Кремлем: президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре телефонно поговорили з Володимиром Путіним 27 жовтня. Російські та українські посадовники також провели дводенні переговори в ОАЕ за посередництва США.