Opublikowano · Aktualizacja

Trójstronne rozmowy pokojowe w Abu Dhabi zakończyły się bez porozumienia w sprawie Donbasu

W Abu Dhabi odbył się pierwszy rund trójstronnych rozmów pokojowych między Ukrainą, USA i Rosją. Omawiano zawieszenie broni, gwarancje bezpieczeństwa, możliwą wymianę więźniów oraz przyszłość Europy. Nie udało się jednak rozstrzygnąć sporu terytorialnego dotyczącego Donbasu.

Najważniejsze

  • Pierwsza runda rozmów w Abu Dhabi trwała 10–11 listopada 2026 roku po dziewięciomiesięcznej przerwie.
  • Ukrainę reprezentował Рутем Умєров, a Rosję — Володимир Мединський.
  • Rozmови органiзуwali Джаред Кушнер і Стів Віткофф.
  • Україна відхилила пропозицію США передати Росії контроль над усією територією Донбасу вздовж лінії фронту.
  • Москва вимагала близько 5 тисяч квадратних кілометрів території Донецької та Луганської областей.
  • Сторони розглядали можливий обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000 або 1500 на 1500.
  • Європейські країни мають узгодити представника або групу представників для участі в переговорах до кінця листопада.

Dlaczego to ważne

Rozmowy oznaczały wznowienie bezpośrednich negocjacji między Ukrainą a Rosją przy pośrednictwie USA po dziewięciomiesięcznej przerwie. Ich głównym wyzwaniem pozostawało powiązanie zakończenia wojny z trwałymi gwarancjami bezpieczeństwa, udziałem Europy oraz nową architekturą bezpieczeństwa na kontynencie. Spór o Donbas pokazał jednak, że nie osiągnięто прорыву щодо ключових вимог сторін.

Co się stało

У Абу-Дабі відбулися тристоронні переговори України, США та Росії за посередництва американських переговорників Джареда Кушнера і Стівa Віткоффа. Українську делегацію очолював Рутем Умєров, російську — Володимир Мединський. У переговорах узяли участь представники Європи, Великої Британії та НАТО; Франція підтвердила участь своїх представників, а Джефрі ван Леувен уперше як директор Офісу генерального секретаря НАТО брав участь у зустрічі такого формату.

Сторони обговорили припинення війни, зміст і механізм довгострокових гарантій безпеки, гуманітарні питання, можливий обмін полоненими та майбутню систему європейської безпеки. Україна наполягала на припиненні війни до ухвалення механізмів, які унеможлять повторну агресію, а також на тривалій фінансовій підтримці армії чисельністю до 800 тисяч і відбудові зруйнованої інфраструктури.

Ключовою перешкодою залишилися вимоги щодо Донбасу. За повідомленнями, США запропонували компроміс, за яким Росія отримала б контроль над усією територією Донбасу вздовж лінії фронту, а Україна зберегла б утримувані міста, але Київ цю пропозицію відхилив. Росія вимагала передати їй близько 5 тисяч квадратних кілометрів території Донецької та Луганської областей. Українська делегація заявила, що поступки щодо окупованих територій не обговорювалися.

Другий раунд відбувся 11 листопада. Окремо вирішувалося питання представництва Європи: європейські країни мають узгодити представника або групу представників безпосередньо з Україною до кінця листопада. Володимир Зеленський висловив сподівання, що це рішення буде ухвалене під час зустрічі в Німеччині 19 листопада.

Jak piszą o tym źródła ukraińskie

Українське висвітлення наголошує на суверенитеті, територіальній цілісності та відмовіUkraine визнавати окуповані території. Українська сторона пов’язує припинення війни з довгостроковими гарантіями безпеки, які не допустять нової агресії, а також із фінансуванням армії та відбудовою інфраструктури. Оцінки переговорів залишаються змішаними: Володимир Зеленський назвав їх конструктивними й змістовними, тоді як Олег Шамшур поставив під сумнів їхню відповідність українським інтересам.

Jak piszą o tym źródła międzynarodowe

Міжнародне висвітлення приділяє значну увагу посередництву США, ролі ОАЕ як майданчика, участі Європи та НАТО, можливим обмінам полоненими і створенню нової системи безпеки для України, Росії та Європи. Окремо акцентується російська вимога щодо Донбасу та прагнення Москви переглянути всієвропейські механізми безпеки. Американські переговорники повідомляли про обережний оптимізм, а джерело в російській делегації — що продовження розмов є можливим, але висновки поки зарано робити.

W czym relacje się różnią

Оцінки переговорів різняться. Українські очільники назвали їх конструктивними та змістовними, а Олег Шамшур — передбачуваними, що відповідають російській «партитурі» та не наближають Україну до миру. Американські переговорники фіксували зменшення розбіжностей між Києвом і Москвою, тоді як джерело в російській делегації вважало зарано робити висновки.

Суперечність є й щодо переговорів про територію: українські джерела стверджують, що поступки щодо окупованих Росією територій ніколи не обговорювалися, однак інші повідомлення кажуть, що США запропонували Києву територіальний компроміс, який Україна відхилила.

Kontekst

Переговори в Абу-Дабі стали першою раундом тристороннього формату такого роду з лютого 2025 року та відновили прямі українсько-російські переговори після дев'ятимісячної перерви. Україна, США, Європейські країни та НАТО наголосили на підтримці післявоєнної архітектури безпеки. Україна прагне отримувати щонайменше 10 років фінансової підтримки для утримання армії чисельністю 800 тисяч і відновлення зруйнованої інфраструктури, тоді як Кремль виступає проти розміщення європейських військ. Європейські країни мають визначити формат спільного представництва на переговорах.