Niemcy chcą statusu „członka stowarzyszonego” UE dla Ukrainy, mimo sprzeciwu Kijowa
Niemcy nadal proponują przyznanie Ukrainie statusu „członka stowarzyszonego” UE w trakcie negocjacji o członkostwo. Propozycja spotkała się jednak z jednoznacznym odrzuceniem przez Kijów, a spór między Berlinem a Brukselą o interpretację tego statusu pozostaje nierozwiązany.
Najważniejsze
- Niemcy nadal popierają możliwość uzyskania przez Ukrainę statusu „członka stowarzyszonego” UE.
- Friedrich Merz zaproponował ten status dla Ukrainy w maju, bez prawa głosu podczas negocjacji o członkostwo.
- Kijów jednoznacznie odrzucił propozycję, a prezydent Wołodymyr Zełenski nazwał ją niesprawiedliwą.
- 4 listopada podczas spotkania ambasadorów UE Berlin i Bruksela nie osiągnęły porozumienia w sprawie statusu.
- Ursula von der Leyen zaproponowała przyznanie Kanadzie statusu „członka stowarzyszonego” podczas szczytu w Montrealu.
- Niemcy, Francja i co najmniej sześć innych państw UE sprzeciwiają się stosowaniu tej formuły dla Kanady.
- Dwa dyplomaci UE twierdzili, że definicja zaproponowana dla Kanady wykluczałaby uzyskanie takiego statusu przez Ukrainę.
Dlaczego to ważne
Spór впливає на те, чи Україна зможе отримати проміжний інституційний статус до повного вступу до ЄС. Підтримка Німеччини створює для цієї ініціативи шлях на рівні блоку, але категорична відмова Києва позбавляє її українського схвалення. Невирішена дефініція та конфлікт між Берліном і Брюсселем можуть заблокувати просування. Це питання безпосередньо впливає на перспективи членства України в ЄС.
Co się stało
Берлін і Брюссель не досягли домовленості про асоційоване членство на зустрічі послів ЄС 4 листопада. Пропозиція Урсули фон дер Ляєн надати Канаді статус «асоційованого члена» викликала суперечку з Німеччиною та іншими державами ЄС. Німеччина тим часом продовжує пропонувати такий статус для України. Фрідріх Мерц висунув цю ідею в травні, запропонувавши надати Україні статус без права голосу на період переговорів про вступ. Київ відхилив цю пропозицію, а Володимир Зеленський назвав її несправедливою. Німеччина не відмовилася від ідеї, попри відсутність домовленості з Брюсселем. Двоє дипломатів ЄС заявили, що запропоноване фон дер Ляєн визначення для Канади може унеможливити аналогічний статус для України.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела наголошують на подальшій підтримці асоційованого членства з боку Німеччини та на невирішеному конфлікті між Берліном і Брюсселем. Одночасно вони виділяють категоричну відмову Києва від пропозиції Мерца. Також увага зосереджується на перешкодах на шляху України до ЄС: вимозі одностайності всіх 27 держав, можливих референдумах і умовах для поглиблення ринкової інтеграції.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародне висвітлення зосереджується на інституційному конфлікті між Німеччиною та Єврокомісією щодо змісту й застосування терміна «асоційоване членство». Пропозиція для Канади стала безпосереднім приводом для загострення, яке пов’язують з ініціативою Мерца щодо України. Конфлікт також розглядають у ширшому контексті німецьких розбіжностей із Єврокомісією щодо бюджету ЄС, Європейської ради безпеки та координації питань, пов’язаних з Україною.
W czym relacje się różnią
Німеччина, Франція та щонайменше шість інших держав ЄС не підтримують використання терміна «асоційоване членство» для поглиблених відносин ЄС з Канадою, натомість Єврокомісія підтримує цю формулювання. Двоє дипломатів ЄС вважають, що визначення фон дер Ляєн для Канади виключило б можливість надання такого статусу Україні. Окремою суперечкою є позиція України: Німеччина підтримує статус для України, але Київ категорично його відхиляє, а Володимир Зеленський називає пропозицію несправедливою.
Kontekst
У травні Фрідріх Мерц запропонував у листі лідерам країн ЄС надати Україні статус «асоційованого члена» без права голосу на період переговорів про вступ. Німеччина та Єврокомісія опрацьовують концепції поступової інтеграції, у яких асоційоване членство може стати проміжним кроком до набуття членства. Єврокомісія також включила подібні ідеї до «дорожньої карти» для України на 2027 рік, зокрема передбачивши можливості поступової інтеграції ринків. Поглиблення ринкової інтеграції можливе за умови відповідних українських реформ, зокрема ринку електроенергії та угоди ACAA про вільний експорт промислових товарів. Розширення ЄС потребує згоди всіх 27 держав-членів, а деякі з них можуть провести референдум щодо прийняття країни-кандидата.