Ukraina przyjmuje dwa przepisy ułatwiające dołączenie do systemu SEPA
Ukraińska Rada Najwyższa przyjęła za podstawę dwa kluczowe projekty ustaw związane z przystąpieniem Ukrainy do jednolitej strefy płatności w euro (SEPA). Dokumenty mają dostosować ukraińskie przepisy do wymogów UE i Europejskiej Rady Płatniczej, przygotowując podstawę do złożenia oficjalnego wniosku o przystąpienie do SEPA.
Najważniejsze
- Rada przyjęła za podstawę projekt nr 14327 dotyczący przygotowania Ukrainy do SEPA — 249 głosami.
- Rada przyjęła za podstawу проjekty nr 15503 i nr 14327 — odpowiednio 258 i 249 głosami.
- Projekt nr 14327 przewiduje rejestr rachunków, indywidualnych sejfów bankowych i rzeczywistych właścicieli trustów.
- Rejestr rachunków i sejfów miałaby administrować Ministerstwo Finansów, bez danych o saldach, obrotach i zawartości sejfów.
- Projekt nr 15503 wprowadza zmiany w kodeksie cywilnym, w tym ochronę praw osób i firm w razie ujawnienia fałszywych informacji o naruszeniach finansowego monitoringu.
- Projekty nr 14327 i nr 15503 wraz z projektem nr 15501 tworzą pakiet dostosowujący prawo do wymogów SEPA.
- Ministerstwo Finansów szacuje roczną oszczędność na przelewach międzynarodowych po dołączeniu do SEPA na 70–100 mln euro.
Dlaczego to ważne
Zmiany są konieczne, aby odpowiadać europejskim standardom przeciwdziałania praniu pieniędzy i finansowaniu terroryzmu oraz kryteriom Europejskiej Rady Płatniczej dla członkostwa w SEPA. Ich przyjęcie ma zbliżyć Ukrainę do złożenia oficjalnego wniosku o przystąpienie do SEPA i powiązać postęp z warunkami uzyskania międzynarodowej pomocy finansowej. Członkostwo powinno przyspieszyć przelewy w euro, ograniczyć zbędne prowizje i objąć je wspólnymi regułami obowiązującymi w państwach uczestnikach.
Co się stało
10 listopada 2026 roku ukraińska Rada Najwyższa przyjęła za podstawę projekty nr 14327 i nr 15503. Projekt nr 14327 ma przygotować kraj do przystąpienia do SEPA, utworzyć rejestr rachunków i indywidualnych sejfów bankowych, а також реєстр кінцевих бенефіціарів трастів, розширити коло суб’єктів фінансового моніторингу та посилити відповідальність за подання недостовірних даних про власників бізнесу. До реєстру вноситимуться дані про відкриття й закриття рахунків, електронних гаманців і договорів на користування банківськими сейфами, а також основні дані власників, але без відомостей про залишки коштів, рух грошей або вміст сейфів.
Проект nr 15503 вносить зміни до Цивільного кодексу України для відповідності критеріям Європейської платіжної ради. Він захищає немайнові права юридичних осіб, передбачає право на відповідь у разі публічного розкриття недостовірної інформації про можливі порушення фінмоніторингу та звільняє фізичних осіб від обов’язку відшкодовувати майнову чи моральну шкоду, якщо вони ненавмисно або неумисно поширили такі дані.
Обидва документи передали профільному комітету для доопрацювання відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради. Третій проект пакета — nr 15501 про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу — залишається на розгляді комітету.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Ukraińskі джерела наголошують на результатах голосування, положеннях про фінансовий моніторинг, реєстрах і прозорість власників, а також на необхідності подальшого доопрацювання законопроєктів. Окремий акцент робиться на зв’язку ухвалених змін із розблокуванням міжнародної фінансової допомоги, оціненою економією для громадян і бізнесу та строком підключення банків до Єврозони. Дипломатичні та офіційні реакції наголошують, що документи мають принести практичну користь громадянам і малому бізнесу, а не лише забезпечити формальне виконання умов отримання фінансування.
Jak piszą o tym źródła międzynarodowe
Міжнародний вимір стосується насамперед відповідності українського законодавства критеріям Європейської платіжної ради та вимогам ЄС щодо протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму й доступу правоохоронців до фінансової інформації. Європейська комісія під час попереднього розгляду заявки України виявила невідповідності національного законодавства європейським вимогам. Після завершення законодавчого пакета процес приєднання українських банків до Єврозони очікується тривати близько півтора року.
W czym relacje się różnią
Джерела дещо по-різному описують процедурний статус документів. Більшість повідомлень кажуть, що один проект підтримали в першому читанні, а другий ухвалили за основу; в одному з матеріалів стверджується, що останній ухвалили у другому читанні та в цілому. Також різняться оцінки того, коли правоохоронні органи отримають прямий доступ до реєстру: в одному випадку доступ спочатку планують надати визначеним відомствам, а в іншому спеціальні повноваження набудуть чинності за шість місяців до вступу України до ЄС.
Kontekst
SEPA — це єдина зона платежів у євро, що охоплює 41 країну, зокрема держави ЄС, країни-кандидати та партнерів. Україна має виконати критерії Europejskiej Rady Płatniczej, щоб подати заяву про членство. Пакет законопроєктів готував Кабінет Міністрів ще у квітні 2025 року. Станом на 20 березня 2026 року парламент не проголосував за жоден із трьох проєктів про SEPA, а бюджет ризикував втратити майже 7 млрд євро через невиконання програм МВФ та Ukraine Facility. Пізніше повідомлялося, що станом на 10 листопада під питанням залишалося понад половина 29,5 млрд євро, розблокування яких передбачали зокрема законопроєкти, пов’язані з SEPA.