Narodowy Bank Ukrainy nie poparł ustawy o rynku aktywów wirtualnych w obecnej wersji
Narodowy Bank Ukrainy poinformował, że nie może poprzeć projektu ustawy nr 10225-d w całości i wezwał posłów do jego dopracowania. Bank wskazuje ryzyko niekontrolowanego dopuszczenia zagranicznych tokenów, nierównych wymogów regulacyjnych oraz monopolizacji i nadużyć przy autoryzacji uczestników rynku. Komitet ds. finansów Rady Najwyższej zalecił jednak przyjęcie projektu w drugim czytaniu i w całości.
Najważniejsze
- NBU ogłosił 4 listopada, że nie poprze projektu ustawy nr 10225-d w obecnej redakcji.
- Projekt ustawy ma wejść w życie 1 lipca 2027 roku.
- NBU wskazuje ryzyko niekontrolowanego dopuszczenia zagranicznych tokenów i nierównych wymogów regulacyjnych.
- W projekcie nie określono jednoznacznej liczby operatorów na pierwsze pięć lat.
- NBU poparł wcześniej ograniczenie liczby operatorów do trzech podmiotów wyłonionych w konkursie.
- Komitet ds. finansów, podatków i polityki celnej zarekomendował przyjęcie ustawy w drugim czytaniu i w całości.
- Projekt wprowadza 5-procentową stawkę PIT na dochody z operacji na aktywach wirtualnych do końca 2028 roku.
Dlaczego to ważne
Stanowisko NBU może wpłynąć na poprawki do projektu przed drugim czytaniем. Ustawa określa zasady dopuszczania zagranicznych aktywów wirtualnych, warunki autoryzacji uczestników rynku oraz opodatkowanie dochodów fizycznych osób. Sposób regulowania zagranicznych tokenów i liczby operatorów ma bezpośredni wpływ na suwerenność pieniężną, stabilność finansową oraz konkurencję na rynku. Ponieważ ustawa ma wejść w życie 1 lipca 2027 roku, зміни до неї залишаються можливими до завершення парламентського процесу.
Co się stało
NBU оприлюднив остаточну редакцію законопроєкту ввечері 4 листопада, у день, коли комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував підтримати документ до другого читання та в цілому. За результатами голосування в комітеті законопроєкт підтримали 20 його членів, а в першому читанні 3 вересня 2025 року — 246 депутатів.
Нацбанк заявив, що остаточна редакція не враховує низку принципових домовленостей, досягнутих під час опрацювання документа. Перший ключовий ризик — неконтрольований допуск іноземних токенів, які можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під регулювання та нагляд у країнах емісії. За оцінкою НБУ, це може загрожувати монетарному суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжній інфраструктурі та фінансовій стабільності. Банк вимагає повноважень оцінювати ризики іноземних токенів і за потреби обмежувати їх обіг в Україні.
Другий ризик НБУ пов’язує з регуляторними прогалинами та нерівними вимогами, які можуть дозволити зовнішнім активам обходити правила для аналогічних українських активів. Третій — з монополізацією ринку та корупційними зловживаннями під час авторизації його учасників. У фінальній редакції немає чіткої кількості операторів на перші п’ять років, хоча НБУ раніше погодився на обмеження першого етапу трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсу.
Документ розподіляє регуляторні повноваження між НБУ та НКЦПФР. НБУ регулює, зокрема, електронні гроші та валютний нагляд у межах своєї компетенції. Законопроєкт також встановлює пільговий період до кінця 2028 року зі ставкою ПДФО 5% для прибутку фізичних осіб від операцій з віртуальними активами, придбаних до набрання законом чинності.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела зосереджуються на застереженнях НБУ щодо трьох ключових питань: допуску іноземних токенів, регуляторних прогалин та умов авторизації операторів. Окремо критикується відсутність чіткої кількості операторів на перші п’ять років. Одночасно профільний комітет рекомендував підтримати законопроєкт, тож до другого читання документ може зазнати змін.
Kontekst
Законопроєкт № 10225 про оподаткування криптовалют зареєстрували 7 листопада 2023 року. Нацбанк підтримує легалізацію ринку віртуальних активів на основі європейського регламенту MiCA та рекомендацій МВФ, але не підтримує поточну редакцію вцілому. Документ передбачає розподіл регуляторних повноважень між НБУ та НКЦПФР і має набути чинності 1 липня 2027 року. У 2024 році МВФ додала вимогу ухвалити закон про крипторинок до свого переліку; у 2024 році Мінцифри та НКЦПФР сперечалися щодо регулятора ринку. Текст законопроєкту фіналізували у квітні 2025 року Данило Гетманцев та Ярослав Железняк, розглядаючи НКЦПФР, Нацбанк і Мінцифри як можливих регуляторів. У травні 2025 року документ випав із порядку денного Верховної Ради, а восени Гетманцев підтримував Нацбанк як регулятора крипторинку. 23 лютого 2026 року він заявив, що комітет готовий зробити НКЦПФР головним регулятором, а Нацбанк — допоміжним, за умови перезавантаження Нацкомісії.