Ukraińskie uderzenia osłabiły rosyjską rafinerię: 15 z 38 największych zakładów zatrzymanych
Ukraińska rozpoznanie wojskowa poinformowała, że do końca września 2026 roku z eksploatacji wyłączono 15 z 38 największych rosyjskich rafinerii, a 12 інnych ograniczyło produkcję. Łączny poziom przerobu naftoproduktów na głównych zakładach spadł o 55,4% od początku roku. Rosja częściowo kompensuje straty dzięki działającym daleko od centrum rafineriom, lecz problemy z transportem i ograniczony dostęp do danych utrudniają ocenę sytuacji.
Najważniejsze
- Do końca września 2026 roku 15 z 38 głównych rosyjskich rafinerii zostało wyłączonych z eksploatacji, a 12 ograniczyło produkcję.
- Łączne volumes przerobu naftoproduktów na 38 głównych zakładach spadły o 55,4% od początku 2026 roku.
- Pięć dotkniętych zakładów odpowiadało za około 33% rosyjskiej produkcji przerobionej ropy.
- Sześć działających daleко від центrum rafinerii przerobiło we wrześniu 906 tys. barył ropy dziennie, czyli około 24% całej rosyjskiej przeróbki.
- Ich produkcja była o 147 tys. barył dziennie wyższa niż na początku roku, ale dostawa utrudnia brak wagonów i cystern samochodowych.
- Według danych podanych w materiale uderzenia ukraińskich Sił Obrony spowodowały Rosji straty przekraczające 23,2 mld dolarów.
- Wydawnictwo prezydenckie Putina nr 686 z 28 września 2026 roku ogranicza dostęp do danych o wolumenach przerobu ropy.
Dlaczego to ważne
Uderzenia w rosyjską infrastrukturę naftową ograniczają zdolność Moskwy do jednoczesnego zaspokajania rynku wewnętrznego i realizacji zobowiązań eksportowych. Na szczególne znaczenie ma udział pięciu dotkniętych zakładów, które odpowiadały za około 33% krajowej przeróbki ropy. Zgłaszane straty przekraczające 23,2 mld dolarów są niemal równe rocznemu dochodowi rosyjskiego sektora naftowego w 2025 roku. Jednocześnie ograniczenie dostępu do statystyk utrudnia niezależny monitoring branży.
Co się stało
Do końca września 2026 року з 38 найбільших російських НПЗ 15 було виведено з експлуатації, а ще 12 скоротили обсяги нафтопереробки. Загальні обсяги переробки на цих 38 підприємствах зменшилися на 55,4% порівняно з початком року. Найбільш складна ситуація виникла в Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах, де постраждали потужності «Славнефть-ЯНОС», «Киришинефтегазсинтез», «Рязанская нефтеперерабатывающая компания», «Газпромнефть-Московский НПЗ» та «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез».
Частичну компенсацію дефіциту пального забезпечують шість віддалених НПЗ: «Газпромнефть-Омский НПЗ», «Ачинский НПЗ», «НефтеХимСервис», «Хабаровский НПЗ», «Марийский НПЗ» і «Ванинский НПЗ». У вересні вони разом переробили 906 тисяч барелів на добу — на 147 тисяч більше, ніж на початку року. Однак географічне розташування цих підприємств обмежує можливості заміщення, а доставка ускладнена через дефіцит залізничного рухомого складу та автомобільних цистерн.
За повідомленнями ГУР, завдані Силами оборони України удари завдали російській економіці збитків понад 23,2 млрд доларів. Для порівняння, сукупний дохід російської нафтової галузі за 2025 рік становив 26,6 млрд доларів. Росія також започала імпортувати паливо через «сірі схеми» в обхід санкцій, а ремонт пошкоджених об’єктів ускладнюють санкції та висока вартість обладнання. За оцінками, заміна пошкодженого обладнання може коштувати понад 20 млрд доларів.
Jak piszą o tym źródła ukraińskie
Українські джерела пов’язують скорочення потужностей і пов’язані з ним втрати з ударами українських Сил оборони по об’єктах російської нафтової галузі. На увазі перебувають масштаб зупинки НПЗ, падіння обсягів переробки, дефіцит транспортної інфраструктури та обмежена здатність Росії одночасно задовольняти внутрішні потреби й виконувати експортні зобов’язання. Обмеження доступу до даних про переробку розглядається як фактор, який ускладнює незалежний моніторинг й сприяє поширенню неточних даних.
Kontekst
Шість віддалених російських НПЗ, які продовжували працювати, у вересні 2026 року переробили разом 906 тисяч барелів на добу або близько 24% всієї нафтопереробки Росії. Це на 147 тисяч барелів на добу більше, ніж на початку року, що дозволило тимчасово компенсувати дефіцит пального. Водночас географічне розташування заводів обмежує можливості заміщення потужностей, а логістику ускладнює брак залізничного рухомого складу й автомобільних цистерн. Росія також почала імпортувати паливо з інших країн через «сірі схеми» в обхід санкцій.